Оформити передплату на газету Земля моя годувальниця
Мова: Рос / Укр

Породи кроликів в Україні

Сьогодні у світі нараховується понад 60 порід кроликів. Якщо ж урахувати варіанти внутрішньопорідних мастей, то ця кількість збільшиться втричі. Однак практична цінність більшості порід невелика. Для одержання шкурок, м’яса і пуху використовують усього 12-15 порід. За умовною господарською класифікацією всі породи поділяють на хутряні та пухові. Хутряні розділяють на нормальношерсті і короткошерсті, а за характером одержуваної продукції — на шкуркові, м’ясо-шкуркові та м’ясні. Окрему групу становлять декоративні карликові кролики. Природно, така класифікація порід умовна. Адже ніхто не розводить кроликів для одержання лише шкурки чи тільки м’яса. Цей звірок тим і цінний, що дає водночас і те, і інше.

Шиншила — порода середніх за розміром кроликів, виведена у Франції. Свою назву одержала за схожістю хутра із хутром південноамериканського звірка — шиншили. Кролики цієї породи відзначаються густим і м’яким волосяним покривом сріблясто-блакитної масті, міцною конституцією. Самки мають високу молочність і гарні материнські якості (у середньому приводять за окріл 7-8 кроленят). Середня жива вага дорослих кроликів — 5,4 кг, молодняку у віці 3,5 місяці — 2,5 кг. Шиншила винятково добре пристосована до кліматичних і кормових умов України.

Віденська блакитна — порода середніх за розміром кроликів, виведена в Австрії. Масть волосяного покриву сизо-блакитна. Середня жива вага — 5 кг. Кролиці відзначаються добрими материнськими якостями і високою плодовитістю (у середньому приводять за окріл 8 і більше кроленят). Тварини дуже витривалі й добре пристосовуються до кліматичних і кормових умов нашої країни.

Сріблястий — порода середніх за розміром кроликів. Тварини відзначаються недовгим, але широким, компактним, туго збитим тулубом, характерним для порід м’ясного напрямку. Волосяний покрив досить густий, кольору старого срібла. Напрямне волосся чорне, ость чисто-білого кольору. У підсисних кроленят до місячного віку волосяний покрив чорної масті. Формування сріблястості завершується до чотиримісячного віку. Середня жива вага дорослих кроликів — 4,5 кг. Тварини цієї породи відзначаються гарною плодовитістю (у середньому приводять за окріл 8 кроленят) і скоростиглістю.

Каліфорнійський білий — порода середніх за розміром кроликів м’ясного типу. Завезена в нашу країну із США, де вона і була виведена. Волосяний покрив густий, пружний, білого кольору. Кінчики морди, вух і хвоста темно-коричневої або чорної масті. Середня жива вага дорослих кроликів — 4,5 кг. Тварини цієї породи відзначаються високою плодовитістю, скоростиглістю, інтенсивністю росту молодняку. Рекомендується використовувати для виробництва м’ясних бройлерних кроленят з утриманням до забою біля матки до 60-75-денного віку.

Метелик — порода середніх за розміром кроликів, виведена в Англії як декоративна. У тварин із раннього віку волосяний покрив має оригінальний рисунок — на білому фоні симетрично розміщені плями чорного, темно-сірого, блакитного, шоколадного або жовтого кольорів. На мордочці, по обидва боки від носа, — темні плями, схожі на крила метелика. Кролики цієї породи мають міцну конституцію і гарну м’ясну скоростиглість. Середня жива вага дорослої тварини — 4,5 кг. Самки відзначаються плодовитістю (у середньому приводять за окріл 8 кроленят), високою молочністю і гарними материнськими якостями. Кролики-метелики швидко пристосовуються до кліматичних і кормових місцевих умов.

До групи великих за розміром порід кроликів належать білий і сірий велетні, баран, фландр. Кролики цих порід мають велику вагу в порівнянні з вищеназваними і більш вибагливі до умов годівлі й утримання.

Білий велетень — порода великих за розміром кроликів, походить від бельгійського велетня (фландра). Виведена в Бельгії і Німеччині. Тварини цієї породи — альбіноси. Волосяний покрив густий, білого кольору, без міток і домішку темного волосся. Очі в них прозорі і здаються червоними. Середня жива вага — 6 кг. Рекордисти серед породи мають живу вагу до 8 кг. Самки відзначаються плодовитістю і гарними материнськими якостями. Кроликів цієї породи розводять повсюдно.

Сірий велетень — порода великих за розміром кроликів, виведених у звірорадгоспі «Петрівський» (Полтавська обл.). Масть волосяного покриву сіро-заяча, рідше темно-сіра або майже чорна. Жива вага дорослих кроликів становить 4-6 кг, у середньому за цією породою — 5 кг. Окремі екземпляри досягають 7 кг. Самки відзначаються гарною молочністю і високою плодовитістю (у середньому приводять за окріл 7-8 кроленят). Кролики цієї породи дають велику шкурку, відзначаються доброю здатністю до відгодівлі. Вони швидко пристосовуються до кліматичних і кормових місцевих умов, тому дуже популярні в присадибних господарствах.

Фландр — порода великих за розміром кроликів, виведена в Бельгії у провінції Фландр (звідси і назва породи). У різних країнах цю породу називають по-різному: у Німеччині — фландрськими велетнями; в Англії і США — фламандськими велетнями. Жива вага кроликів цієї породи становить 5-6 кг. Тварини мають гарну здатність до відгодівлі, молодняк відзначається скоростиглістю. Можна з певністю сказати, що серед кроликів великих порід фландри посідають перше місце.

Говорячи про великі породи кроликів, не можна не відзначити ще одну — баран. Існує кілька різновидів цієї породи — французький баран, англійський, німецький та ін. Тварин цієї породи відзначають велика жива вага (рекордсмени досягають 7-8 кг, при середній — близько 5 кг) і довгі обвислі вуха. Колір волосяного покриву різний — чорний, блакитний, сірий, пісочний, коричневий, білий. Розводять у першу чергу як м’ясну породу.

Для любителів незвичайних порід можна рекомендувати короткошерстих кроликів, виведених у минулому столітті у Франції. Відрізняються від інших порід густим, укороченим, м’яким, бархатистим волосяним покривом. Довжина остьового і пухового волосся у них однакова, тому їх хутро в натуральному вигляді схоже на хутро морського котика або плюш. Колір волосяного покриву — чорний, білий, коричневий, рудий, блакитний. Короткошерсті кролики в основному невеликі за розміром. Дорослі тварини досягають не більше 2,5 кг живої ваги, хоча трапляються екземпляри і до 5 кг.

Серед усіх порід помітно виділяється група пухових кроликів. У наших умовах рекомендують розводити дві породи — ангорську пухову і білу пухову.

Ангорська пухова — стародавня європейська порода, виведена, як вважають, у Туреччині. Кролик цієї породи покритий довгим м’яким шовковистим хутром-пухом, схожим на вовну ангорських кіз, за що порода й одержала свою назву. Масть волосяного покриву цього кролика біла, рідше — чорна, блакитна, на кінчиках коротких вух зазвичай є китички. Жива вага дорослого кролика — 3-3,5 кг. Самки відзначаються молочністю і плодовитістю (у середньому приводять за окріл 7-8 кроленят), гарними материнськими якостями.

Біла пухова — відносно нова порода пухових кроликів, виведена в Росії. Середня жива вага дорослих тварин — близько 4 кг. Пух кроликів цієї породи відрізняється від пуху ангорських більшою остистістю, завдяки чому він менше звалюється. Тварини великого розміру і міцнішої конституції в порівнянні з ангорськими кроликами, у них на вухах немає китичок. Волосяний покрив білий, рідше трапляється чорний і блакитний. Самки молочні і плодовиті (у середньому приводять за окріл 7 кроленят). Білі пухові кролики добре пристосовані до кліматичних і кормових умов України. Однак слід пам’ятати, що кроликів пухових порід утримують в умовах виняткової чистоти. Інакше знижується якість пуху. Іноді він збивається в ковтуни, що може призвести навіть до загибелі тварини.

Кролівникам-початківцям рекомендується розводити кроликів найпоширеніших середніх або дрібних за розміром порід, які відзначаються плодовитістю і невибагливістю до умов утримання. Лише набувши певного досвіду, можна переходити до розведення порід, вибагливіших до утримання. Тим, хто починає вирощувати кроликів, не слід тримати кілька порід одночасно.

Якщо у вас немає можливості далеко їхати за молодняком і доводиться купувати кроликів у приватних осіб, дослухайтеся до таких слушних порад. Не купуйте молодняк у випадкових осіб. У цьому разі ви не застраховані від придбання нечистопорідного, хворого, слабкого молодняку. Купувати його на розведення рекомендується в досвідчених кролівників удома. Тоді ви зможете побачити, в яких умовах утримуються тварини, якими кормами їх забезпечують, оцінити маточне поголів’я й одержати консультацію з різних питань, що вас цікавлять. Не забудьте також поцікавитися у власника і графіком профілактичних щеплень.

Ганна РУСАН.

м. Київ.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 33(659) від 15 серпня 2012 р., стор.7.

Рубрика: Обійстя / Розділ: кролівництво

Повернутися Вгору → № 332012 рік → СтаттіСайт «ЗМГ» (головна)