Земля моя годувальниця

26 вересня 2012 року

39(665)

Альтанка для Преображення

Понад тридцять років вирощую я виноград. Для ведення виноградних кущів використовував найрізноманітніші типи опор: вертикальну однорядну і дворядну шпалери, різні види козирків, донську чашу. Останнім часом на своєму винограднику для ведення кущів почав установлювати альтанкові шпалери. Цей тип шпалер рекомендується для вирощування сильнорослих столових сортів винограду на поливних і родючих ґрунтах. Я вибрав такий різновид альтанкової шпалери, як пергола. Вона належить до найпоширеніших альтанкових опор. Установив на всьому винограднику дахоподібні альтанки, з’єднані між собою. Чому я зупинив свій вибір на влаштуванні саме такого виду шпалери? Основна причина в тім, що останніми роками літо стає все жаркішим, сонячна суха погода може триматися до місяця і більше. Коли жара стоїть упродовж тривалого часу, ягоди майже всіх сортів винограду можуть одержати сонячні опіки. А це призводить до дуже великих втрат урожаю — в межах 30% і більше. Розміщення ліз на альтанкових формах опор дозволяє запобігти опікам ягід, позаяк грона перебувають під суцільним пологом листя. З появою в останні роки нових столових великоплідних сортів та гібридних форм винограду, таких як Талісман, Софія, Преображення, Лівія, Руслан, Низина, Сенатор, Ромео та інші, в яких вага грон може сягати 1,5-2 кг і більше, досить часто спостерігається перегинання гребенів грон під їх власною вагою. Якщо таке трапляється на гребені грона, то відбувається порушення живлення ягід, вони перестають рости і поступово в’януть.

Як можна запобігти перегинанню гребенів? Для цього потрібно забезпечити таке просторове розміщення грон, щоб їх гребені перебували перпендикулярно до ліз. У тому разі, коли лози підв’язуються на вертикальних шпалерах, грона звисають паралельно їм і загроза перегинання гребенів найбільша. Вихід із цієї ситуації — це розміщення пагонів виноградних кущів у горизонтальному положенні на арках, козирках, шпалерах альтанкового типу. При горизонтальному розміщені пагонів гребінь грона розташований вертикально щодо самого пагона, гроно завжди перебуває у розправленому стані, ягоди добре провітрюються і краще забарвлюються при розсіяному сонячному світлі. Остання обставина особливо важлива для тих сортів і гібридних форм винограду, в яких ягоди під прямими сонячними променями забарвлюються не повністю або нерівномірно. Вирішивши вирощувати на своєму винограднику велику кількість кущів гібридної форми Преображення, яка відзначається, мабуть, найбільш частим перегинанням гребенів грона, я визначився, що для неї якнайкраще підійдуть альтанкові опори.

Для того щоб посаджені кущі були потужними і повністю покривали альтанку пагонами, висаджувати їх потрібно так, аби вони достатньою мірою були забезпечені поживними елементами. Я готую великі посадкові ями (120 х 120 х 120 см), в кожну з них вношу 30-40 відер перегною і мінеральні добрива. Площу живлення під кожен посаджений кущ відводжу у 12 м2. Кущі в ряду висаджую через 3 м, ряди розміщую через 4 м. Таке планування дозволяє розділити пагони кожного куща на два боки і розмістити їх на двох сусідніх альтанках. Для повного формування кущів при такому їх розміщенні на винограднику знадобиться два роки.

Весь виноградник я заклав щепленими саджанцями на філоксеростійких підщепах. На висаджених саджанцях під час вегетації застосував метод прискореного формування кущів: на висоті 1,5 м виконав щеплення пагонів і залишив по два пасинки для формування майбутніх кордонів. Вийшло формування кущів у два штамби, кожен з яких несе по два плеча. У нижній частині штамбів обов’язково залишаю по резервному сучку заміщення на випадок можливої заміни пошкодженого штамба.

Альтанки у формі перголи я виготовляю з металу і дерева. Основний каркас встановлюю зі сталевої будівельної арматури діаметром 10-16 мм, яку з’єдную між собою за допомогою зварювання. Збираю шпалеру-альтанку в такому порядку. Спочатку встановлюю крайні стояки з арматури діаметром 16 мм, затим проміжні з арматури діаметром 12 мм на одній лінії. При землі впоперек вертикальних стояків прикріплюю відрізки арматури, щоб стояки під вагою лози, листя й урожаю не заглиблювались. Після встановлення вертикальних стояків з’єдную їх між собою арматурою діаметром 12 мм і з неї ж роблю схили альтанки. На цих схилах укріплюю горизонтально дерев’яні бруски перерізом 30 х 30 мм. Ці бруски прикріплюю до арматури схилів альтанки. Встановлені дерев’яні бруски навіть без спеціальної обробки служитимуть 15-20 років. Якщо ж обробити їх спеціальним просоченням або пофарбувати, то термін їх служби значно збільшиться. Дерев’яні бруски на схилах альтанки — це краще, ніж дріт чи арматура, оскільки при натягуванні дріт стягуватиме крайні стояки й арматуру схилів альтанки. Якщо замість дроту використати сталеву арматуру, то лоза на альтанці від постійного тертя об неї значно пошкоджується. Для підв’язування ліз використовую не мотузки, а спеціальний підв’язковий пістолет, позаяк його стрічка, використовувана для підв’язування, не здавлює лозу й у три рази прискорює сам процес підв’язування. Над альтанками для захисту від граду натягую сітки, які прикріпляю до їх гребеня.

Леонід ДУК.

Вул. 21-го МЮДа, буд. 156, м. Луганськ.

(0642) 42-62-00, 050-625-09-35.

Виноградарство / виноградарі і виноградники

Статья опубликована в газете «Земля моя кормилица» № 39(665) от 26 вересня 2012 года, стр. 8-9.

1


Читайте в наступному номері газети