Оформити передплату на газету Земля моя годувальниця
Мова: Рос / Укр

Зарубежні «гості» на томатній грядці

Підійшов до завершення черговий томатний сезон. Для багатьох дачників він був не дуже вдалим: посуха і спека значно вплинули на врожай. Але наша родина вже давно забула, що таке залишитись без помідорів. За багато років ми випробували багато сортів, не боялись експериментувати, відбирали кращі. Щось міняли в агротехніці, у термінах сівби насіння та садіння розсади у відкритий ґрунт, але основних правил дотримувались. А це — хороші сорти, якомога більше гною під осінню оранку, пасинкування, обривання нижнього листя, підв’язування кущів до кілочків. Вперше за останні роки обійшлися без «хімії»: не обприскували рослини від фітофтори навіть для профілактики.

Розсаду вирощували в парнику. Термін сівби насіння впродовж останніх років стабільний — квітень. Попередньо насіння замочуємо на півгодини в слабкому розчині марганцівки, а потім на добу — у теплій воді. Садіння розсади у відкритий ґрунт провели з 3 по 10 травня. Низькорослі сорти висаджували з відстанню між кущами 40 см, а між рядами — 60 см. Високорослим потрібно трохи більше місця між рядами. Багато хто рекомендує цю відстань доводити до 80 і навіть 90 см. Однак, враховуючи, що кущі потрібно притіняти, саджаємо їх через 70 см.

Весна цього року була відносно теплою, і розсада розвивалась добре. А ось за літо пройшло лише два дощі: один із градом, а другий супроводжувався сильним вітром. Вологи було недостатньо, доводилось раз на тиждень рослини поливати. Масово дозрівати томати почали на два тижні раніше, ніж зазвичай: висока температура впродовж літа змушувала всі рослини швидше плодоносити. Ми інколи не встигали збирати врожай.

Більш як 15 кг з куща дали сорти Австралієць, Ступіке, Шоколадний смугастий, Ланос, Оленка, Французький кетяговий, Чудо землі, Рожевий мед, Велика дівчинка, Цукерки Вірджинії та інші, які давно зарекомендували себе з найкращого боку. Приємно здивували нові сорти: Індійський смугастий, Гігант 11, Червоний смугастий кабан, Візир, Червоний бархат, Шарпей червоний та інші. Багато із них мали всі дані (смак, зовнішній вигляд), аби поповнити мою колекцію.

Сорти із серії Вернісаж потішили екзотичною формою і різноманіттям барв: жовті, чорні, зелені, рожеві — краса невимовна! Вони вже полюбились багатьом городникам США і Канади. Найсолодший — Вернісаж чорний — другий рік поспіль виграє конкурс томатів в американському штаті Міссурі. Хороший урожай дали жовтоплідні та оранжеві сорти: Батько заходу (рос. — Отец заката), Ерос, Римська свіча, Солодкий Солано, Рейна, Лимон-2, Медовий Спас, Радуниця, Слонові яйця. У них підвищений уміст такого корисного для організму бета-каротину.

За традицією на нашому городі вирощувалось близько 270 сортів томатів, причому 70 із них — новинки з усіх куточків світу. Доглядаючи за ними, з величезним інтересом вивчав «гостей» із США, Канади, Китаю, Японії, Англії та Росії. Сьогодні розповім лише про деякі, які потішили своїм урожаєм.

Почну з низькорослого рекордсмена з Канади — сорту Солодкі. Дозрів він одним із перших. Писати про смакові якості немає сенсу: назва говорить сама за себе. Кущ заввишки до 50 см. Плоди — рожеві витягнуті сливки з маленьким носиком. Вага — 30-40 г. Плодів на рослині дуже багато: десяти кущів вистачило, щоб забезпечити родину консервованими томатами, а дітей потішити свіжими.

Серед томатів чері подобаються сорти Доктор Грін (найсолодші плоди), Рожевий кварц, Амурський тигр, Найменший у світі, Доктор Керолін, Ангорський суперсолодкий, Біла смородина і Таврійська богиня. Один із найурожайніших сортів цього року — Дакоста португальська, я одержав його від колеги з Росії. Сорт прекрасно вистояв у спеку й обдарував нас плодами. Кущ у нього заввишки до одного метра. Плоди округло-серцеподібні, рожеві, середня вага — 700-800 г, а окремі екземпляри за гарного догляду досягають кілограма.

Кілька років вирощуємо пізньоспілий сорт Чудо-банан. У нього надто тугі плоди вагою до 150 г. Дуже красиві, із малою кількістю насіння, соковиті, червоного кольору. Форма плодів — витягнуто-сливоподібна. Смакові і засолювальні властивості заслуговують найвищих оцінок. До переваг сорту належить і його врожайність — до 8 кг із низькорослого куща! Плодоносить Чудо-банан до заморозків, навіть останні плоди дуже соковиті і солодкі. Сорт лежкий, транспортабельний, стійкий до фітофторозу та кореневої гнилі.

Багато років нашу родину тішить і середньоспілий сорт томата власної селекції Подарунок Юрію (я назвав цей сорт ім’ям брата, котрий уже багато років працює пліч-о-пліч зі мною на городі). Округлі жовті плоди цього сорту важать 120-150 г і за смаком та солодкістю значно перевершують багато інших томатів із таким забарвленням. У них значно більше каротину, і вони не викликають алергічних реакцій. Відмінно підходять для дитячого і дієтичного харчування. Завдяки тугості і чудовим смаковим якостям ці помідори чудові для цільноплідного консервування і засолювання.

Два роки вирощував середньоспілий томат Bleve P20, одержаний із університету американського штату Орегон. Насінням зі мною поділився безпосередньо автор сорту Джим Майєрс, який працює там і багато років займається селекцією бобових культур. Джим — талановитий селекціонер, він створив десятки сортів квасолі і гороху. У списку його «творів» — і два унікальних сорти томатів: надранній Легенда і Bleve P20. На сайті університету я побачив фотографію томатів із абсолютно синіми, як у баклажанів, плодами. І загорівся бажанням одержати сорт, котрий ще не поширюється навіть у Канаді і США.

Лише завдяки нашому знайомству і спілкуванню через американську соціальну мережу, Джим Майєрс погодився переслати мені десять насінин цього сорту. Ось так я його і розмножив. Цього року в мене було вже 50 його кущів. Посадив так багато тому, що смачні плоди цього сорту гарні для консервування. Новинка мені дуже подобається, тож я хочу якомога швидше поширити цей сорт в Україні. Просто унікальний синій помідор! Його зелені плоди під час росту під впливом світла поступово стають темно-фіолетовими. Нижня половина спілих томатів — червона. Вага плодів — 70-80 г. Вони округлі. М’якоть рожевувато-червона, ароматна, туга. Цікаво, що листя у рослини від холоду багровіє.

А про новий сорт Великий Зак, котрий є найбільш великоплідним на моєму городі (мій рекорд окремого плоду — 2650 г), я вже писав у № 45 «ЗМГ» .

Руслан ДУХОВ.

Вул. Тюркіна, буд. 41, с. Мишурин Ріг
Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл., 51610

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 48(674) від 28 листопада 2012 р., стор.3.

Рубрика: Город / Розділ: пасльонові

Повернутися Вгору → № 482012 рік → СтаттіСайт «ЗМГ» (головна)