Оформити передплату на газету Земля моя годувальниця
Мова: Рос / Укр

«Земля моя годувальниця». Квіти

Бузок — на щастя!

Бузок сорту Красуня Москви
Бузок сорту Красуня Москви

Завдяки красі, стійкості та швидкому росту бузок набув поширення в декоративному садівництві.

У моїй колекції багато сортів бузку. Зупинюся на деяких із них.

Красуня Москви — сорт, виведений у 1947 році російським селекціонером Колесніковим. Цей бузок тішить мене понад 15 років. Його великі ароматні махрові квітки схожі на поліантові трояндочки, зібрані в пірамідальні суцвіття завдовжки 25 см, а в окремі роки — до 35 см.

Також хочеться відзначити сорт Аукубофолія з незвичним великим зеленим листям, на якому ніби намальовані жовті плями і смужки. Завдяки їм кущ має декоративний вигляд упродовж усього періоду вегетації. А від великих суцвіть (30 см) із махровими і напівмахровими лілово-блакитними ароматними квітками неможливо відвести погляд.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 8(738) від 19 лютого 2014 р., стор.12.

Березень. Календар квiтникаря

Починається місяць із молодика, тож 1-2 березня не слід проводити будь-які роботи з рослинами. А при Місяці на зростанні із 3 по 14 березня можна провадити сівбу на розсаду однолітників (вербена, гацанія, клеома, тунбергія, целозія, гайлардія, гвоздика китайська, левиний зів, тютюн, флокс Друммонда). Можна також посіяти на розсаду й айстри, щоб потім висаджені у відкритий ґрунт рослини зацвіли на ділянці якомога раніше. На початку березня ще можна посіяти на розсаду петунії, але зацвітуть вони значно пізніше, ніж із січневої чи лютневої розсади. Перевіряємо закладені на зберігання з осені цибулини і бульбоцибулини квітів. Для більш раннього цвітіння бульбових жоржин їх уже зараз можна починати підрощувати. У цей час укорінюють живці будлеї, спіреї, форзиції, хризантеми, гортензії, геліотропа.

Підживлюють комплексними мінеральними добривами багатолітні та цибулинні рослини, які цвітуть напровесні. Їх розкидають прямо по снігу (1 сірникову коробку сечовини на 2 м2).

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 8(738) від 19 лютого 2014 р., стор.12.

Полемоніум лазурний

Полемоніум

Полемоніум лазурний — це багатолітня зимостійка рослина з яскраво-синіми ароматними квітками. Великі дзвоникоподібні квітки зібрані у волоті-суцвіття. Наразі модно влаштовувати монохромні квітники, складені з різних рослин однієї колірної гами. Полемоніум дуже добре підійде для створення синьої клумби. Його ніжні сині квіточки розпускаються в червні, коли вже відцвіли весняні цибулинні культури, але ще не цвітуть лілії та інші літники. Цвітіння триває 40-45 днів. Існують сорти з білою облямівкою на листі.

Вирощувати полемоніум нескладно. Він добре розмножується насінням, яке можна сіяти восени або напровесні. Можна навіть посіяти його у лютому — березні в розсадний ящик і закопати надворі у сніг, а коли він зійде, переставити в парничок. Таким чином вдасться влаштувати для насіння природну стратифікацію, і сіянці будуть здоровими та міцними.

Сходи полемоніума проростають вже при температурі 4°С. Рослина зовсім не вибаглива до освітлення, але потребує вологого ґрунту, дуже добре ростиме на березі штучного ставка у садибі. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 5(735) від 29 січня 2014 р., стор.12.

Січень. Календар квiтникаря

Зигокактус

За вікном справжня зима. Але роботи і зараз вистачає. У січні можна розпочинати посів на розсаду насіння квітів з довгим періодом проростання. При ранньому висіванні обов’язково потрібне додаткове підсвічування люмінесцентними лампами. Наприклад, насіння гвоздики шабо проростає на 4-5-й день. Глибина посіву — 3 мм, присипають насіння прожареним піском, інакше сходи може вразити чорна ніжка. У бегонії вічноквітучої насіння дуже дрібне, в 1 г до 50000 шт., тому його висівають, не засипаючи, у неглибокі плошки або ящики з просіяною сумішшю листової землі, торфу і піску (2:1:1). Якщо торф кислий, то додають гашене вапно (50-100 г на 1 відро суміші). Ультрадрібне насіння бегонії добре зійде, коли на субстрат насипати снігу і по ньому розкидати насіння. При таненні сніг трохи затягне насіння у субстрат. Для дезінфекції субстрат проливають розчином марганцевокислого калію (0,1-відсотковим). У кінці січня можна висіяти на розсаду примулу, лобелію та бальзамін. Найсприятливіший час для висіву насіння квітів на розсаду за Місяцевим календарем — з 5 по 14 січня (Місяць на зростанні).

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 52(730) від 25 грудня 2013 р., стор.16.

Щоб «декабрист» рясно цвів

Квітучий декабрист

Цей улюблений для багатьох кактус здобув свою російську назву за цвітіння у грудні, саме перед Новим роком. Але в літературі й при купівлі в магазині ви навряд чи знайдете його під цією назвою. Можливо, це буде зигокактус, а найшвидше, шлюмбергера. Але все це і є «декабрист». До речі, «декабрист» — не єдина його російська назва, в багатьох регіонах його називають також «різдвяник», «Варварин цвіт».

Спочатку він мав тільки відтінки червоного кольору. Сьогодні, завдяки селекційній роботі вчених, можна зустріти зигокактус з рожевими, білими, ліловими, оранжевими квітками і навіть різнобарвний.

Ця дивна кімнатна рослина, відзначається винятковою невибагливістю і довгожительством, може прожити у вас 20-25 років, весь час продовжуючи цвісти, а температуру здатна витримати від 2 до 38°С. Вона практично не уражається шкідниками. Догляд за нею нескладний, але щоб отримати до Нового року рослину, яка рясно цвіте, треба докласти зусиль.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 48(726) від 27 листопада 2013 р., стор.16.

Грудень. Календар квiтникаря

Ось і настала зима. У цей період в саду зазвичай влаштовують годівниці для птахів. Протягом весни, літа та осені птахи захищали наші сади від шкідників, тепер настав час допомогти їм пережити важку для них зимову пору.

Потрібно один раз або двічі на місяць перевіряти стан бульб, цибулин, кореневищ (гладіолусів, жовтцю, бегонії, монтбреції, анемонів, жоржин, канн), що зберігаються до весни. Необхідно видаляти хворі або вирізати і дезінфікувати невеликі вогнища ураження гниллю.

У грудні більшість кімнатних рослин слід поливати помірно, а ті, які знаходяться у стані спокою, — зрідка, аби не пересохла земля. Перезволоження може спровокувати опадіння або пожовтіння листя, загнивання коренів. А ось повітря навколо рослин треба постійно зволожувати. Кімнатні квіти на підвіконні, задля уникнення переохолодження земляної грудки корисно поставити на поміст з дерев’яних рейок чи підставки заввишки 2-3 см. Усі рослини слід тримати в чистоті. Гладеньке листя протирати вологою серветкою, періодично влаштовувати таким рослинам душ. З опушеного листя пил здувають або знімають щіточкою.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 47(725) від 20 листопада 2013 р., стор.16.

Строманта, або «богомільний янгол»

Строманта

Строманта — рослина-«ніженка». Як і всіх представників марантових, строманту вирізняє наявність великого гарного листя овальної форми, яке може бути завдовжки 15-35 см, рожевого, кремового або зеленого кольору, прикрашеного різними смугами, розміщеними в довільному порядку. Зворотний бік листя не менш красивий — пурпурно-фіолетового кольору із шовковистим відтінком. Уночі листя строманти здіймається догори, за це рослину називають «богомільним ангелом». Це безперечно красива, але дуже примхлива рослина. Вологість повітря для неї має бути не менше 60%, не полюбляє вона і протягів, різкої зміни температури, неналежного поливу. Підтримувати вологість можна за допомогою встановлення горщика у піддон із вологим керамзитом і регулярного обприскування кип’яченою водою кімнатної температури. Строманта — теплолюбна рослина. Оптимальна температура для неї — 22...26°С, вона не повинна стояти біля вхідних дверей чи біля кватирки, позаяк перепади температури можуть стати для неї згубними. Узимку температура не повинна бути нижче 18°С. Можна сказати, що строманта — світлолюбна рослина, та разом з тим вона не витримує прямих сонячних променів, тому у літні жаркі дні її слід злегка притіняти. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 46(724) від 13 листопада 2013 р., стор.16.

Листопад. Календар квiтникаря

Головним завданням квітникаря в останній місяць осені стане підготовка садових рослин до зимівлі, прибирання квітника, осіннє перекопування ґрунту, підготовка кімнатних рослин до зимових умов. Грядки із цибулинними рослинами слід прикрити шаром листя, торфу або соломи.

Кущі троянд обрізають до висоти 20-25 см, за винятком плетистих і штамбових. Ці квіти частіше гинуть не від морозів, а від випрівання. Тому вкривати їх потрібно сухим утеплювальним матеріалом (можна взяти землю, пісок, мох, тирсу, гілки хвойних дерев), а зверху накрити руберойдом чи плівкою. Щоб не сталося випрівання, один край водонепроникного утеплювача піднімають. Гілки плетистих троянд пригинають до землі, попередньо підстеливши під них гілля хвойних дерев, а зверху так само накривши ним, пізніше присипають снігом.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 43(721) від 23 жовтня 2013 р., стор.16.

Вигонка гладіолусів

Останнім часом квітникарів усе більше цікавить вигонка гладіолусів у позасезонний період — із жовтня по червень.

Щоб мати гладіолуси в ранні весняні місяці, використовують зимове висадження бульбоцибулин у теплицях. Для одержання квітів до 8 березня рекомендуються ранні терміни викопування цибулин гладіолусів із ґрунту (середина вересня), а висаджують їх у теплицю з 20 листопада по 1 грудня. Бульбоцибулини до висадження зберігають у холодильнику при температурі 4-5°С. А якщо з листопада понизити температуру до 2°С, то можна зберігати цибулини гладіолусів цілий рік і вибирати різні терміни садіння. Аби прискорити цвітіння гладіолусів на 1,5-2 тижні, перед висадженням проводять термообробку. Повністю видаливши покривні лусочки, бульбоцибулини витримують у темряві при температурі 28...30°С і вологості повітря не вище 50% протягом 15-20 днів перед садінням. Цвітіння настає раніше, оскільки після термообробки утворюються паростки (5-8 см). ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 42(720) від 16 жовтня 2013 р., стор.16.

«Сльози королеви»

Більбергія поникла

Рослини родини бромелієвих зазвичай вважаються складними у догляді, але й серед них є гарні та невибагливі. Ще у XVIII столітті в Європу із Бразилії була завезена прекрасна рослина — більбергія поникла, ефектна рослина з розеткою довгих, вузьколінійних листків завдовжки від 60 до 90 см, дрібнозубчатих по краях, шкірястих, зеленого, сіро-зеленого, сріблястого забарвлення. З розеток листя у період цвітіння утворюються дуже декоративні пониклі суцвіття завдовжки до 30-40 см, що складаються із дрібних квіток, синіх чи зеленуватих із ліловими кінчиками на пелюстках в оточенні гарних великих яскраво-рожевих листків-приквіток, які й роблять суцвіття незвичним і привабливим. У побуті більбергію називають «Сльози королеви» через крапельки нектару, що витікають із квіточок. Дуже гарна більбергія, коли суцвіття тільки починає розвиватися, воно схоже на рожевий подовжений конус, що здіймається з розетки листя. Кожна розетка дає одне суцвіття і зазвичай засихає після цвітіння, а на її місці виростає молода, і квітникареві залишається тільки вчасно вирізати старі відцвілі розетки і раз на два роки розсаджувати рослини, відокремлюючи молоді дітки-паростки. Дітки підсушують на світлому місці впродовж 1-2 годин і висаджують у горщики із субстратом, який складається з однакових частин листяної городньої землі й добре перепрілого перегною з додачею невеликої кількості деревного вугілля і торфу, важливо аби був гарний дренаж. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 40(718) від 2 жовтня 2013 р., стор.16.

Деревоподібна півонія з насіння

Півоніїї

Деревоподібні півонії — одні з найефектніших рослин, які хотів би мати кожен квітникар. Адже не будь-який кущ може похвалитися такою кількістю великих квітів із чудовим ароматом, не всі квітучі кущі настільки морозостійкі, та й живуть деревоподібні півонії біля 100-150 років! Їх саджанці досить дорогі й у продажу вони поки що бувають не часто, іноді буває простіше дістати насіння цих півоній. Але виростити деревоподібну півонію з насіння вдається не всім, бо треба знати деякі особливості вирощування.

Плоди деревоподібної півонії дозрівають у вересні — на початку жовтня. Коли насінні коробочки почнуть розкриватися, потрібно зібрати насіння. Здорове насіння — велике (завдовжки до 10 мм), блискуче, гладеньке, темнозабарвлене. Його просушують упродовж трьох днів і зразу ж восени висівають у пухкий, родючий ґрунт на глибину 3 см. Краще висіяти насіння в ящик, прикопаний у землю, і зробити це треба до заморозків, при цьому ґрунт має бути вологим. На зиму обов’язково посіви слід укрити. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 40(718) від 2 жовтня 2013 р., стор.16.

Гортензії: осінній догляд

Гортензії

Багато квітникарів мріє про розкішний кущ гортензії у своєму саду, де її прекрасні великі різнобарвні квітки стануть окрасою будь-якої клумби. Та щоб у рослини був дійсно «квітучий» вигляд, про неї потрібно подбати, і не тільки влітку, а й восени. Кращий час для садіння гортензій — весна, але в південних регіонах вона краще приживлюється у вересні, бо цій вологолюбній рослині не підходить жаркий посушливий клімат. Для садіння восени потрібно вибирати саджанець із добре розвиненою кореневою системою. Заздалегідь готують посадкові ями розміром 50 х 50 х 60 см на відстані 1-1,5 м одна від одної. Їх доверху заповнюють ґрунтовою сумішшю, що складається з перегною, листяної землі, торфу, піску (2:2:1:1) і добрив (20 г сечовини, 60 г гранульованого суперфосфату, 20 г сірчанокислого калію).

Висаджують кущики так, аби коренева шийка перебувала на рівні ґрунту. Оскільки у гортензії поверхнева коренева система, то її не можна висаджувати поряд із великими деревами і чагарниками, які конкуруватимуть з нею за площу живлення і вологу. Місце розташування гортензії відвести на південному боці, бажано напівтінисте. Лише деякі види краще цвітуть на осонні, але при посиленому поливі. У середній смузі та північніше для садіння гортензії у відкритому ґрунті вибирають місце, добре освітлене сонцем або ж із невеликим затіненням.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 39(717) від 25 вересня 2013 р., стор.16.

Жовтень. Календар квiтникаря

Квіти

У цьому місяці кожна рослина все ще потребує вашої уваги: одні ще цвітуть, з інших потрібно зібрати насіння, а третіх підготувати до зими.

Красоля, мірабіліс, чорнобривці, жоржини, портулак та інші нестійкі до морозу рослини можуть ще цвісти до середини жовтня, якщо землю ввечері перед заморозком рясно полити. Також можете посадити їх у горщики і занести до приміщення. Нехай ще цвітуть. Так само чинять і з пізніми сортами хризантем. Якщо холоди настануть рано, то ці квіти викопують і відправляють у приміщення. Там хризантеми прекрасно почуваються і цвітуть.

Продовжується висадження цибулинних квітів. Тюльпани висаджують до середини жовтня. А гіацинти — приблизно у другій декаді жовтня, коли температура ґрунту знизиться до 9°С. Перед висадженням цибулини слід протруїти — потримати півгодини в 0,2-відсотковому розчині карбофосу, а затим стільки ж у 0,1-відсотковому розчині марганцівки. Висаджувати треба на глибину 12 см, насипавши під денця пісок. Сприятливі дні за місяцевим календарем для висадження цибулинних рослин — 2, 7, 8, 27 жовтня.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 39(717) від 25 вересня 2013 р., стор.16.

Модні півонії

Півонії

Уже півтори тисячі років прикрашають квітники дивовижні квіти, які за красою суперничають із трояндами. Йдеться про півонію. Найбільшою популярністю і визнанням вона користується на своїй батьківщині — у Китаї.

Усім відомі кущі трав’янистих півоній з ошатним листям і яскравими квітками — білими, рожевими, червоними, жовтими, каштановими, кремовими і палевими. Вони вирощуються в міських квітниках і приватних садибах. Поки що рідкістю є півонія деревоподібна — прекрасний гість зі сходу. Її батьківщиною є Південно-Західний Китай. Від трав’янистих півоній деревоподібні різняться тим, що являють собою листопадні чагарники, які можуть сягати 1,5-2 м заввишки, мають гарне ажурне листя і великі різнобарвні квітки.

Досить тривалий час квітникарям не вдавалося одержати сорти трав’янистої півонії із жовтим забарвленням квітів. Цього вдалося досягти в 50-х роках минулого століття японському селекціонерові Тойчі Іто шляхом схрещування сортів деревоподібних півоній із жовтими квітками і півонії молочноквіткової. Підсумком роботи вченого стали рослини, які листям схожі на деревоподібні півонії, а за здатністю розмножуватися, щороку втрачати стебла і за поділом кореневища — на трав’янисті. Та головне — у виведених професором Іто гібридів вийшли чудові напівмахрові або махрові квітки незвичайного забарвлення — жовті з яскраво-червоними плямами або штрихами біля основи пелюсток (це характерно для деревоподібних півоній).

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 37(715) від 11 вересня 2013 р., стор.16.

Вересень. Календар квiтникаря

Багатьом цей місяць до вподоби за його прекрасну нежарку погоду, прозору синь неба і красу природи, коли листя тільки починає жовтіти, а у квітниках ще буяють яскраві барви осінніх квітів. Та для того щоб квітник був завжди в гарному стані, не забувайте, що й у вересні йому потрібні ваші турбота та увага.

Газони ще потребують регулярного поливу. При перших же ознаках появи мохів на дернові пройдіться по ньому залізними граблями, а затим проткніть його шар вилами, особливо при вологій, дощовій погоді. Продовжується в цьому місяці і регулярна стрижка газону: не можна допустити, аби до настання морозів трава переросла.

А для нового газону пора готувати ґрунт, він має бути родючим вологопроникним, шаром не менше 30 см. Наприкінці місяця можна вже дібрати і висаджувати дерева і кущі, що пасують для газону.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 34(712) від 21 серпня 2013 р., стор.16.

Хионодокса — слава снегов

Хіонодокса

Мешканці гірських селищ Малої Азії називають цю рослину «сніговик» або «сніжна красуня». А ботанікам вона відома під назвою хіонодокса, що в перекладі із грецької означає «слава снігів». Ця прекрасна і тендітна рослина зовсім не пестуха, як може видатися на перший погляд. Вона невибаглива, дуже витривала і не завдає жодних клопотів. Розквітаючи однією з перших, ця винятково холодостійка рослина здатна витримати без наслідків навіть сильні весняні заморозки. Це і недивно, оскільки у природі вона зазвичай росте високо в горах, поблизу лінії вічних снігів.

Хіонодокса — невисока (не вище 25 см) цибулинна рослина здебільшого із блакитними квітками, які зібрані у негусті суцвіття. Є форми і сорти із білими і рожевими квітками. Пелюстки, що зрослися біля основи, злегка відігнуті розкидистою зіркою. Водночас із квітками з’являються і парні прикореневі листки, темно-зелені, ланцетні із поздовжнім жолобком. Цвітіння починається зазвичай у квітні і триває до 20 днів. Орган розмноження представлений лускатою цибулиною яйцеподібної форми до 3 см завдовжки.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 33(711) від 14 серпня 2013 р., стор.16.

Середземноморський красень

Особливе місце серед цибулинних по праву належить нарцисам — тендітним квітам із родини амарилісових. Ще раніше за тюльпани, у квітні, ми можемо спостерігати, як з’являються над землею їх зелені паростки, як витягуються довге листя і стебло — квітконос із загорненим у тонку плівочку бутоном. Квітка нарциса видає тонкий ніжний аромат, а також відзначається дуже великим різноманіттям форм. Саме за формою квітки виділяють класифікаційні групи нарцисів, найвідоміші з яких трубчасті, крупнокорончаті, дрібнокорончаті, махрові, поетичні й тацетоподібні. Побутує думка, що нарцис буває тільки білого або жовтого забарвлення. Але ж у світовій класифікації наразі виділено 6 основних забарвлень — біле, зелене, жовте, рожеве, оранжеве і червоне.

Батьківщиною нарцисів вважають гірські райони Середземномор’я, але наразі їх із задоволенням вирощують квітникарі багатьох країн.

У чому ж секрет такого загального захоплення цими квітами? ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 33(711) від 14 серпня 2013 р., стор.16.

Жоржини: правила літнього догляду

Жоржини

У середині і в кінці літа на наших клумбах переважають найсильніші і життєстійкі квіти: троянди, цинії, жоржини, флокси, айстри. Мабуть, лише їм до снаги боротися зі спекою на рівних. Але і цим квітам потрібен наш дбайливий догляд, щоб вони мали справді розкішний вигляд, як і належить «королям квітника». Мені хотілося б детальніше зупинитись на особливостях літнього догляду за жоржинами. Здається, що виростити цю квітку доволі просто, але її основні вимоги до умов росту необхідно знати.

Насамперед, що стосується ґрунту. Він має бути легким і поживним одночасно. На важких чорноземах і глинистих ґрунтах бульби жоржин інколи загнивають ще до збирання. Бульби або живці жоржин треба саджати в добре перекопаний, підготовлений ґрунт. У посадкову яму розміром 40 х 40 см уносять 1/3 відра перегною, 1 ст. л. нітрофоски і жменю деревного попелу. Добре так само вносити в посадкову яму компост або підстилку із соснової хвої. При садінні кореневу шийку заглиблюють на 5-6 см. Рослини в ряду садять на відстані 60-100 см. Між рядами залишають не менше 100 см, позаяк потужним жоржинам потрібна велика площа живлення, і загущувати насадження не можна.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 32(710) від 7 серпня 2013 р., стор.16.

Прикрасить ділянку красуня текома

Кампсис укорінений, або текома

Розкажіть, будь ласка, про розмноження та формування текоми.

Валентина ФАРІОНОВА».

Ліани в саду вирішують багато завдань: приховують непривабливі місця, охороняють сад від вітру, пилу та допитливих очей.

Кампсис укорінений, або текома, — велика дерев’яниста листопадна ліана родини бігнонієвих, яка відзначається декоративністю непарно-перистого листя і яскравим красивим цвітінням. Ця швидкоросла ліана утворює повітряні корені-присоски, які чіпляються за опору, і може забиратись на висоту до 15 м. Батьківщина кампсису — Північна Америка. Цей теплолюбний вид доволі морозостійкий.

Однак основну декоративність цій ліані надають великі квітки трубчасто-лійкоподібної форми, зібрані у суцвіття на кінцях пагонів. Залежно від сорту квітки кампсису бувають оранжевими, рожевими, червоно-золотавими, малиновими. Перші квітки починають розпускатися у середині червня, а цвіте кампсис до вересня. Його медоносні квітки охоче відвідують бджоли.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 31(709) від 31 липня 2013 р., стор.16.

Гвоздика гренадин

Гвоздика гренадин

Час для догляду за насадженнями мають не всі. Тому важливо у такому разі дібрати для свого квітника рослини, які поєднують у собі оригінальний зовнішній вигляд і невибагливість у догляді. Насамперед такі рослини мають бути невибагливі до поливу: всім знайома ситуація, коли дачники можуть приїхати на ділянку не частіше двох разів на тиждень.

Усім цим вимогам цілком відповідають гвоздики. Особливо мені хотілося б відзначити гвоздику гренадин. Це багатолітня рослина, вирощувана як дволітник, бо саме на другий рік вона цвіте найрозкішніше. Утворює компактні гарні кущики заввишки від 35 до 60 см. Листя гвоздики гренадин супротивне, лінійно-ланцетне, сріблистого кольору. Квітки розміром 3-6 см, на одному квітконосі їх від 3 до 8 штук. А добре розвинений кущ може мати до 200 квіток! Забарвлення їх біле, жовте, рожеве, червоне, фіолетове, буває як однотонне, так і строкате. А квітки мають і просту форму, і дуже махрову. Цвіте гвоздика гренадин рясно з липня по серпень. Цікаво, що зацвітає вона тоді, коли гвоздики пірчаста і турецька вже відцвіли. При виборі сортів зверніть увагу на такі.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 30(708) від 24 липня 2013 р., стор.16.

Август. Календар квiтникаря

Через кілька днів настане останній місяць літа — серпень. І хоча попереду ще багато спекотних днів, ночі вже прохолодні, незабаром осінь. Тож пора зайнятися поділом і пересаджуванням багатолітників, адже їм ще потрібно зміцніти і приживитися на новому місці до настання холодів. На початку серпня ділимо і пересаджуємо примули, затим лілії, півонії, дельфініуми, флокси, астильбу. Це ж саме можна зробити і з кущами чемерника, зважаючи на таку закономірність: що молодша рослина, то швидше вона прийметься на новому місці. Саджаємо в ямки розміром 30 х 30 х 30 см, гарно заправлені перегноєм. Після висадження рясно поливаємо рослину впродовж 10-15 днів.

Примули висаджуємо під пологом дерев, на захищені від холодних вітрів місця. У піщаний ґрунт вносимо глину, дернову землю, перегній або компост. Важкі глинисті ґрунти поліпшуємо завдяки додачі попелу, вапна, піску, торфу, перегною.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 30(708) від 24 липня 2013 р., стор.16.

Липень. Календар квiтникаря

Ось і настав найспекотніший місяць літа — липень. У цей період багато рослин витримує жару так само важко, як і люди, тому потрібно провадити тільки найнеобхідніші роботи із садіння і пересаджування рослин, а основну увагу приділити агротехнічним роботам з догляду за ними.

За місяцевим календарем 1-7 липня — сприятливі дні для збирання вже дозрілого насіння відцвілих однолітників і багатолітників (сапонарія, волошки, примула); боротьби зі шкідниками (капустянка, попелиця та ін.); збирання лікарських трав; полоття і знищення бур’янів, розпушування ґрунту.

Особливо несприятливі дні для роботи з рослинами 8-9 і 22-23 липня (повня і молодика).

У липні ще можна займатися живцюванням троянд, клематисів. Особливо сприятливі дні за місяцевим календарем для вкорінення живців — 20-21 липня. При появі плямистості, опаданні листя і бутонів на трояндах їх потрібно обприскати, а також і ґрунт навколо них, використовуючи для цього бордоську рідину, мідний купорос, топаз.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 26(704) від 26 червня 2013 р., стор.16.

Ліатрис

Ліатрис

У наших ботанічних садах давно вирощується невибагливий квітучий багатолітник — ліатрис, родом із південно-східних районів Північної Америки, Мексики і Багамських островів. Популярності у квітникарів він набув, коли став масово продаватися голландськими фірмами. Зазвичай продається він навесні або восени кореневищами. Слід сказати, що його кореневища непогано зберігаються і добре приживлюються після висадження у ґрунт, тому можна сміливо купувати цей багатолітник. Ліатрис належить до родини складноцвітих і свою назву одержав від двох грецьких слів: laios — гладкий та iatros — лікар. У народі поширені й інші назви цієї незвичної рослини — оленячий язик або веселі пір’їнки.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 24(702) від 12 червня 2013 р., стор.16.

Живцювання хвойних

Гілка з шишками

Останніми роками хвойні рослини стають усе популярнішими. Вони дуже невибагливі й декоративні: навіть одне деревце, висаджене посеред газону, може буквально змінити вигляд ділянки на краще. Сортове різноманіття хвойників величезне, воно збільшується завдяки селекційній роботі та завезенню нових сортів з Європи і Північної Америки. Але садивний матеріал коштує дорого, тому багатьом садівникам хотілося б самим навчитися розмножувати вподобані хвойні дерева.

Розмноження насінням для багатьох декоративних форм не годиться, позаяк у цьому разі погано зберігаються сортові ознаки, а ріст і розвиток рослини відбувається дуже повільно. Краще спробувати виростити вподобаний екземпляр із живця. Легко розмножуються живцями ялівці, туї, кипарисовики, тиси, гірше — ялини і практично не розмножуються сосни, ялиці та модрини.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 23(701) від 5 червня 2013 р., стор.16.

Килим із ґрунтопокривних троянд

Троянди

Троянда — безперечний фаворит квітника, всіма улюблена і визнана королевою квітів. С. Маршак писав про неї так: «О ней поют поэты всех веков. Нет в мире ничего нежней и краше, чем этот сверток алых лепестков, раскрывшийся благоуханной чашей...» На сьогодні існує багато сортів троянд, які не потребують складного догляду, стійкі до захворювань і адаптовані до наших кліматичних умов. Добре зарекомендували себе ґрунтопокривні троянди. Зазвичай до них належать сорти, кущ в яких розростається врізнобіч значно більше, ніж у висоту. Довжина пагонів дорослої ґрунтопокривної троянди залежить від сорту і може бути від 50 см до 2 м, а кущі, що розрослися, можуть покривати площу від 0,6 до 3 м2. Така особливість росту дозволяє використовувати їх для створення килима із троянд, декорування схилів, огорож, оригінальних квіткових композицій. Для троянд цієї групи характерне пишне і тривале цвітіння зібраних у китиці простих, напівмахрових чи махрових квіток білого, червоного, рожевого кольорів. Яскраво вираженого аромату вони зазвичай не мають, але розкішне цвітіння компенсує цей «недолік»: адже одночасно на кущі може розпускатися до 500 квіток, а за весь період цвітіння — до кількох тисяч, залежно від сорту.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 19(697) від 8 травня 2013 р., стор.16.

Догляд за ліліями у травні

Початок травня — сприятливий період для проростання лілій: що дужче прогрівається ґрунт, то швидше вони ростуть. У цей період важливо правильно доглядати за ними. Якщо ґрунт сухий — полити, бажано теплою водою. Поливати лілії краще під корінь, не змочуючи листя. Мокре листя може спровокувати появу і розвиток грибкових захворювань. Після великих дощів і поливів бажано розпушити поверхню ґрунту на 4-5 см. Так земля довше залишатиметься вологою, а вологість повітря навколо листя, навпаки, зменшиться, у підсумку — лілії менше хворітимуть.

Бажано водночас і підживити лілії. Розведений у воді перегній цілком для цього підійде, можна використати гумати, гумісол, розчини корисних мікроорганізмів, які зараз з’явилися у продажу. Підживлювати лілії мінеральними добривами небажано, оскільки це розраховано на короткочасний позитивний ефект, а затим настає втома ґрунту. Лілії, вирощені на мінеральних добривах, надто зніжені, часто хворіють, гірше витримують зимівлю.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 19(697) від 8 травня 2013 р., стор.16.

Травень. Календар квiтникаря

Квіти

Настає найпрекрасніший і найтепліший місяць весни — травень. Цей місяць — не лише буяння природи, а й період напруженої праці. Потрібно використовувати кожен гожий день, аби встигнути завершити більшість посадкових робіт. Саме зараз закладаються основи майбутнього врожаю і рясного цвітіння. Уже в першій половині місяця закінчується цвітіння багатьох цибулинних рослин. Після цього їх обов’язково треба підживити фосфорними і калійними добривами. Коли листя, приміром, гіацинтів пожовкне, його обрізують, а цибулини викопують і очищають, просушують, відокремлюють діток і вкладають на зберігання.

До кореневищних багатолітників (іриси, примули, астильби) підсипають родючий ґрунт. Астильба, наприклад, нарощує кореневище вгорі, і якщо не підсипати ґрунт, воно в підсумку оголиться, і рослина загине. Цей прийом улітку при нестачі вологи вбереже корені від висихання.

На початку місяця ділимо і пересаджуємо кореневищні багатолітники (робити це можна до початку активного росту пагонів). ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 17(695) від 24 квітня 2013 р., стор.16.

Палаюча краса настурції

Настурція

Стародавня східна мудрість гласить: «Якщо хочеш усе життя бути щасливим, розводь квіти». І навіть, якщо квіти не зробили вас багатшим матеріально, душевне багатство, любов до прекрасного, відпочинок від стресу ви точно придбаєте! Серед сучасного різноманіття видів і сортів квітів кожен може обрати щось для душі. Підбираючи рослини для літньої клумби, я порадила б поєднувати знайомі вам, нескладні у догляді та вирощуванні квіти з уподобаними новинками квіткового ринку чи екзотами. Тоді, якщо новачки з якихось причин не потішать вас пишним ростом і цвітінням, усі огріхи на клумбі можна буде приховати з допомогою перевірених часом квітів-улюбленців.

Для мене такою незамінною квіткою завжди була настурція (красоля). Пишна смарагдова зелень її листя і яскрава краса великих квіток зі шпорцями прикрашатимуть вашу клумбу ціле літо до самих заморозків. А завдяки роботі селекціонерів зараз, окрім знайомої нам оранжевої і червоної настурції, з’явились і сорти з вишневим, рожевим, кремовим, лососевим забарвленням квітів, котрі можуть бути махровими і простими. Є сорти зеленолисті, темнолисті чи пістрявого забарвлення із мармурово-білими розводами на листках.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 15(693) від 10 квітня 2013 р., стор.16.

Краса альпійської гірки

Альпійська гірка навесні

Багато років тому я відкрив для себе красу альпійської гірки, яку щороку покращую і змінюю. Перевагою даного виду озеленення є те, що для створення гірки можна вибирати будь-яке місце — на осонні, у тіні, півтіні. Альпійська гірка може бути різної форми — прямокутна, овальна, кругла та ін., а також різного розміру.

Альпійська гірка — це штучне утворення з каміння і рослин різноманітних форм, видів із різним забарвленням квіток і листя. Першим етапом для створення альпінарію є вибір місця. Далі розмічаємо контур ділянки (на моїй ділянці, наприклад, гірка округлої форми діаметром 1,5 м). Затим потрібно викопати ями для встановлення каменів, які повинні бути однакового кольору і породи, їх закопують у землю на третину. Камені можна вкласти впритул один до одного або вільно розмістити на ділянці. Вибрану форму альпійської гірки заповнюють землею. Висота насипу може бути як нижче, так і вище каменів. Вони можуть перебувати у центрі гірки або в будь-якому іншому місці. Важливо знати: якщо ґрунт на ділянці важкий, глинистий, то необхідно влаштувати дренажну подушку. Для цього викопують яму завглибшки 20-40 см, знімають верхній шар ґрунту. Викопаний котлован засипають щебенем, гравієм, річковим піском, ретельно втоптують і зверху насипають землю. Цей дренаж запобігатиме застою води й осіданню ґрунту.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 14(692) від 3 квітня 2013 р., стор.16.

Сад усередині саду

Наближається початок дачного сезону, й уже потрібно подумати про планування квітників. Восени ви висаджували цибулинні, деякі багатолітники і кущі, добре якщо вже тоді у вас був хоча б приблизний план насаджень. Адже рослини потрібно розмістити так, щоб вони добре поєднувалися за кольором, висотою, термінами цвітіння. Якщо схеми насаджень не було, складіть її зараз і звіряйтеся з нею під час висадження рослин.

Колір — важливий фактор, що впливає на настрій і самопочуття людини. Можна закласти клумби, які створять атмосферу спокою й умиротворення, біля яких можна буде відпочити після робочого дня. Для такого куточка підійдуть рослини зі сріблястим листям, синіми, блакитними, рожевими і білими квітками. Рожевий колір діє заспокійливо, синій створить відчуття глибини простору, прохолоди, а білі квітки будуть добре помітні навіть увечері. Запашний тютюн і нічна фіалка дадуть ще й приємний аромат.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 14(692) від 3 квітня 2013 р., стор.16.

Особливості вирощування однолітнього маку

Мак

За легендою богиня родючості і землеробства Деметра довго мандрувала по землі, не знаючи спокою і відпочинку. І тоді стривожений бог сновидінь Морфей став вирощувати квітки маку. Одного разу Деметра зібрала букет і заснула. Коли прокинулась, то прийшла у неймовірне захоплення від поля червоних квітів, що розкинулось навколо... Із однолітніх видів маку дозволені до використання у декоративному квітникарстві мак снотворний (Papaver somniferum) і мак-самосійка (Papaver rhoeas).

Ніжні однолітні маки мають чудовий вигляд на альпійських гірках, у змішаних насадженнях, у тих куточках саду, котрим хочеться надати більш природного вигляду, невимушеності. Ці яскраві, ніжні квітки сподобаються всім квітникарям — їх яскраві пелюстки тріпочуть на вітрі, наливаються теплом і радістю.

Маки не просто цвітуть — вони горять! Шкода, що цвітіння триває недовго: кожна квітка трепетливого польового маку або маку-самосійки цвіте на самому початку літа всього кілька днів, соромливо згортаючи свої пелюстки на ніч і радісно розкриваючи їх назустріч сонцю щоранку.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 13(691) від 27 березня 2013 р., стор.16.

Квітень. Календар квiтникаря

Квіти

Квітень — середина весни, час початку основних робіт у саду і на квітнику. У першій декаді місяця триває активне цвітіння весняних дрібноцибулинних: крокусів, мускарі, білого рясту, хіонодоксів та ін. На бідних ґрунтах їх треба підживлювати бодай раз за сезон. Щойно з ґрунту з’являться перші росточки квітів, полийте їх розчином сечовини, аміачної селітри чи іншим азотним добривом. Посадіть у відкритий ґрунт цибулинні, котрі відцвіли в приміщенні. Найсприятливіший день для садіння цибулинних і бульбових квітів за місяцевим календарем — 30 квітня.

Щойно зійде сніг, подбайте про троянди. Зніміть частину земляного та інших укриттів, які стримують повітря (поліетилен, руберойд), а все укриття не знімайте доти, доки бруньки не підуть у ріст. Обріжте пошкоджені гілки. Відкривати троянди краще в похмуру погоду і не раніше середини квітня. Після повного зняття укриття проведіть обрізування троянд. Ремонтантні троянди обріжте, залишаючи на основних, добре розвинених стеблах по 4-8 бруньок. Слабкі стебла обріжте коротше. У троянд із повторним цвітінням (наприклад чайно-гібридних) обріжте стебла, залишивши по 1-3 добре розвинених бруньки. Стебла витких троянд укоротіть на 10-15 см. При обрізуванні збережіть до 5 потужних 1-2-літніх стебел, а старіші видаліть повністю. Пам’ятайте, що троянди цієї групи утворюють квітки лише на приростах другого року. Поліантові троянди обрізуйте з урахуванням того, що суцвіття в них утворюються на 1-2-літніх стеблах.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 13(691) від 27 березня 2013 р., стор.16.

Чому гинуть іриси

Бутони ірисів гинуть до розпускання. У чім причина?

Лідія ЛЯШЕНКО.

м. Оріхів Запорізької обл.».

В останні роки потепління клімату викликало масове ураження ірисів бородатих ірисовою мухою (народна назва — сновига).

Зовні вона дуже схожа на звичайну муху і зимує в землі, як колорадський жук. Напровесні, коли рослини щойно починають відростати, ірисова муха вилітає із землі і починає свою активну діяльність. Щойно бородаті іриси викинуть квітконоси із ледве сформованими бутонами, ірисова муха сідає на бутон, проколює його і відкладає в нього яйця. Через деякий час із яєць вилуплюються маленькі личинки. Вони живляться тканинами бутона, відкладаючи туди свої екскременти. Уражений бутон всередині загниває, а зверху засихає. Звичайно ж, такий бутон уже ніколи не розкриється. Личинки лялькуються і зимують у ґрунті, а нове покоління мух вилітає в травні наступного року.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 12(690) від 20 березня 2013 р., стор.16.

Санвіталія

Санвіталія

Щороку на полицях квіткових магазинів з’являється насіння незнайомих нам квітів. Одна із таких перспективних новинок — це санвіталія розпростерта, однолітня ампельна рослина, котру справді варто придбати.

Санвіталія — красива, сильна рослина, батьківщиною котрої є Центральна Америка. Її квіти схожі на соняшник у мініатюрі, а листки — на листя цинії, але на відміну від великих соняшників і циній висота санвіталії не перевищує 20 см, а квіточки мають у діаметрі всього 2-2,5 см. Її стебла сильно розгалужені, міцні, тоненькі, із освітленого боку червонуваті. Листя на коротких черешках або майже сидить на гілках, широкоовальне, соковитого зеленого кольору. У довжину пагони стеляться до 45 см і швидко утворюють густий кущик із безліччю красивих квіточок із серцевинкою світло-коричневого чи золотаво-зеленого забарвлення (залежно від сорту) в обрамленні із жовтих або жовто-оранжевих язичкових квіточок. Як правило, квіточки дрібні і прості, але іноді трапляються види з пухнастими махровими квітками.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 12(690) від 20 березня 2013 р., стор.16.

Садові цикламени

Цикламени

Чи можна використовувати цикламени для озеленення присадибних ділянок?

Альбіна ДУДЧЕНКО.

Полтавська обл.».

Різні види цикламена можна використовувати і для озеленення присадибних ділянок. Рослини садових цикламенів особливо добре поєднуються з вічнозеленими рододендронами, тільки в тіні каменів або невеликих кущів. Дуже гарний вигляд вони мають на альпійській гірці і великими масивами серед каменів і під старими деревами. Приємну компанію складуть їм інші ефемероїди — крокуси, підсніжники, пізньоцвіт (рос. — безвременники), а також примули, що не конкурують із цикламеном.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 11(689) від 13 березня 2013 р., стор.16.

Білий ряст — символ надії

Білий ряст

Стародавня легенда говорить, що коли Адам і Єва були вигнані з раю, йшов сніг. Єва змерзла, і тоді кілька сніжинок, бажаючи втішити її, перетворилися на квіти. Побачивши їх, Єва повеселіла й у неї з’явилася надія на краще. Тому вважається, що білий ряст (підсніжники) — символ надії. Підсніжники мають латинську назву «галантус», що в перекладі означає «молочна квітка». Імовірно, така назва з’явилася через те, що квітки білого рясту схожі на краплі молока. А ботаніки відносять цю рослину до родини амарилісових. Підсніжники — рідкісна квітка. Усі її види охороняються, деякі занесені до Червоної книги, і наразі у багатьох країнах щовесни проходять заходи із захисту підсніжників. Зовсім не складно виростити ці квіти на своїй ділянці, адже вони потребують мінімального догляду, а дарують радість щороку!

В Україні люблять ці квіти і називають ласкаво: первоцвіт, підсніжка, білявка.

Галантуси — невисокі рослини, їх висота коливається від 10 до 25 см. Вони добре розростаються і через кілька років утворюють розкішні, рясно квітучі кущики. Без пересаджування на одному місці вони можуть рости до 6 років.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 11(689) від 13 березня 2013 р., стор.16.

Сальвію виростити нескладно

Сальвія

Хочу розповісти читачам про свій досвід вирощування сальвії блискучої.

Ця рослина знайома нам давно. Її червоний колір, що вабить погляд, форма квітки, схожа на пірамідку заввишки до 30 см, роблять її незамінною при оформленні клумб, бордюрів, рабаток.

Назва рослини походить від латинського слова salvare, яке означає «рятувати, охороняти». В Україні лікарську рослину і пряність називають шавлією, а декоративні види — сальвією. Рід шавлій один із найбільших на Землі, він нараховує близько 900 видів! Декоративні види сальвії потрапили до Європи у ХVIII столітті в епоху «мисливців за рослинами». Сальвія блискуча найпопулярніша в Україні, вирощується як однолітник. Цвіте із червня до настання заморозків.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 10(688) від 6 березня 2013 р., стор.16.

Розмножуємо люпин

Чи можна живцювати люпин? Якщо так, то коли це робити?

Аліна Н.

м. Горлівка Донецької обл.».

Окремі цінні форми розмножують живцями, кращий період для живцювання — провесна. Для цього від куща зі шматочком кореневища відокремлюють бруньки, які почали проростати. Живець занурюють у стимулятор росту або присипають зріз порошком деревного вугілля і висаджують у невеликі ємності із сумішшю торфу і піску або перліту (1:1). При температурі 18...20°С живці вкорінюються за 30 днів, після цього із грудкою землі їх висаджують у ґрунт.

У перший рік вирощування періодично потрібно розпушувати ґрунт і видаляти бур’яни. Навесні наступного року люпин підживлюють мінеральними добривами — на 1 м2 вносять 10-20 г суперфосфату і 5 г хлористого калію. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 9(687) від 27 лютого 2013 р., стор.16.

Троянди для щеплення на штамб

Восени 2012 року посадив підщепу (3 штуки дикої шипшини) для щеплення штамбових троянд. Навесні хочу прищепити окуліруванням. Чи не підкажете кілька гарних і стійких сортів троянд для щеплення на штамб?

Андрій КАРПЕНКО.

м. Городок Львівської обл.».

Добирати троянду для щеплення на штамб потрібно ретельно, аби результат був гарним: розкішний каскад із витких гілок або симетричний густий букет. Краще використовувати троянду, якій не більше трьох років, її бруньки гарно приживлюються.

Для розкішного каскаду спадаючих гілок беруть як прищепу виткі троянди з довгими м’якими і гнучкими пагонами, щеплюючи їх бруньки на штамб заввишки 1,7 м.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 9(687) від 27 лютого 2013 р., стор.16.

Календар квiтникаря. Березень

Квіти

Ось і дочекалися квітникарі та городники весни! Сонечко дарує все більше тепла і світла, а значить, уже пора подбати про майбутні клумби: висіяти на розсаду насіння літників, розпочати пересаджування кімнатних рослин, зайнятися обрізуванням декоративних дерев і кущів, у міру танення снігу вже можна прибирати ділянку і планувати квітники.

Систематично оглядайте, в якому стані перебувають троянди у відкритому ґрунті. У разі раннього танення снігу постарайтесь зберегти укриття нижньої частини рослин, щоб їх не пошкодили наступні холоди. Завершуйте пересаджування троянд у теплиці.

Починайте обрізування морозостійких декоративних кущів і дерев, а обрізування теплолюбних відкладіть до початку пробудження бруньок.

Якщо сніг уже розтанув, приберіть торішні рештки сухої трави і листя на газоні. Купіть і перевірте на схожість насіння трав. Завершіть ремонт і придбайте необхідний інвентар для роботи на ділянці.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 9(687) від 27 лютого 2013 р., стор.16.

Вирощуємо хризантеми із насіння

Хризантеми

Більшість квітникарів звикли розмножувати хризантеми живцюванням чи поділом куща, але деякі однолітні і дрібноквіткові індійські та корейські хризантеми успішно можна розмножити насінням. Цей спосіб особливо гарний, коли хочеться виростити багато розсади або вам удалося купити насіння надзвичайно красивого чи рідкісного сорту.

Однолітні хризантеми можна сіяти у квітні-травні прямо у відкритий ґрунт. Але якщо хочете, аби цвітіння настало якомога швидше, то все-таки вирощуйте їх через розсаду. При купівлі насіння однолітніх хризантем зверніть увагу на хризантему кілевату. У неї симпатичні немахрові білі квітки з яскраво-червоною смугою на пелюстках. Своїм забарвленням вона схожа на яскраву весняну парасольку. Рослина невибаглива, добре поєднується з іншими однолітниками на клумбі, має хорошу схожість насіння.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 8(686) від 20 лютого 2013 р., стор.16.

Подружіться з «доларовим деревом»

Заміокулькас замієлистий

Ще пару десятків років тому цю ефектну невибагливу рослину більшість квітникарів не знали, але з кінця 90-х років ХХ століття вона набула популярності завдяки голландським розсадникам, які з кожним роком збільшують її продаж.

Заміокулькас замієлистий — представник родини ароїдних, походить зі Східної Африки (Кенії). Замієлистим його назвали тому, що листя рослини схоже на листя рідкісної рослини замії. У народі її чомусь називають «доларовим деревом», можливо тому, що листочки рослини схожі на листя товстянки, «грошового дерева», але воно гарніше, зеленіше і більше (листя заміокулькасу може виростати до 1 м завдовжки). Ось і гадають люди, що така велика красива рослина може принадити більше грошей. Зовнішній вигляд заміокулькасу дійсно вражає: це велика декоративно-листяна рослина, в якої немає стовбура, а від прихованої під землею великої бульби відходить високе темно-зелене, туге, блискуче пірчасто-розсічене листя. Біля основи кожного листка є потовщений черешок оригінального забарвлення із зелено-фіолетовими плямами. Цвіте ж заміокулькас досить скромно. Бульба виганяє квітконос, схожий на пагони, з яких формується листя, але згодом замість нього утворюється характерне для ароїдних суцвіття-качан. Білий чи світло-кремовий качан заміокулькасу обгорнутий невеликим світло-зеленим «покривалом», звисає на короткому і товстому, вигнутому квітконосі. У кімнатних умовах цвітіння заміокулькасу відзначається дуже рідко і лише на старих екземплярах.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 7(685) від 13 лютого 2013 р., стор.16.

Висіваємо на розсаду сальвію блискучу

Сальвія

Декоративні види сальвій потрапили до Європи у ХVIII столітті в епоху «полювання за рослинами» і популярні до наших днів. Особливо полюбляють цю «червону красуню» в Україні, можливо, тому, що яскраві клумби, котрі можна створити із цієї рослини, чимось схожі на узори українських вишиванок, а ще, звичайно ж, привертають увагу її тривале цвітіння (від середини червня до заморозків) і висока декоративність. Той, хто бодай раз вирощував сальвію у своєму квітнику, не захоче з нею розставатись ніколи!

Але в її вирощуванні є одна складність: у наших кліматичних умовах її не можна виростити прямою сівбою в ґрунт, а лише через розсаду, оскільки сальвія блискуча — тропічний багатолітник, у наших широтах вирощуваний в однолітній культурі. Як і всі теплолюбні літники з тривалим періодом розвитку (від сівби до цвітіння минає 100-120 днів), половину життя вона проводить у розсадному горщичку. І своє місце на клумбах займає пізно: ближче до кінця травня, коли мине загроза нічних заморозків.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 6(684) від 6 лютого 2013 р., стор.16.

Лише насінням (розмноження цикламена)

Як можна розмножити персидський цикламен?

Ольга КОРСУН.

м. Кіровоград».

Його можна розмножити лише насінням. Щоб одержати насіння в домашніх умовах, треба перенести пилок із квітки однієї рослини на квітку іншої м’яким пензликом. Якщо цикламен тільки один, то пилок переносять із однієї квітки на іншу. Для більшої ефективності цю процедуру треба повторити кілька разів. Не зайвим так само буде у цей час підживлювати рослину розчином добрив (на 1 л води — 1 г суперфосфату і 0,5 г сірчанокислого калію). Щоб схожість насіння не знизилась, не потрібно підсушувати його після збирання.

Насіння цикламена найкраще сіяти у лютому-березні, але можна і в інший час. Його загортають у землю на глибину близько 1 см. Після цього насіння треба полити водою і засипати землею. Період проростання доволі тривалий — 30-40 днів. У приміщенні необхідно дотримуватись температури в межах 18...20°С. Проростання насіння цикламена відбувається в темряві, тому ящичок із розсадою поміщають у темний пакет, котрий знімають після проростання, і ставлять на світле підвіконня.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 6(684) від 6 лютого 2013 р., стор.16.

Календар квiтникаря. Лютий

Настає останній календарний місяць зими — лютий. Поступово збільшується кількість світлих сонячних днів, а з ними додається роботи і квітникарям. Крім читання літератури з квітникарства і планування майбутніх насаджень, пора вже активно закуповувати насіння, перевіряти його на схожість і висівати на розсаду однолітники, які довго розвиваються: сальвію, петунію, лобелію та ін.

У стандартний ящик треба висіяти 1,5 г насіння сальвії, засипати його піском, закрити подвійним шаром газетного паперу і поставити в темне місце, де температура повітря не нижче +20°С. У лобелії та петунії насіння дуже дрібне. Для рівномірної сівби змішайте його з дрібним сухим піском і висівайте на шар сирого піску. Борозенки при цьому лише намітьте, але не продавлюйте. На ящик потрібно не більше 0,1 г насіння.

Посіви обприскайте з пульверизатора і накрийте склом. До появи сходів тримайте ящики в теплому темному місці. Насіння цих культур сходить через 8-10 днів, після чого сходи негайно переставте якомога ближче до світла, бажано на сонячні підвіконня. Поливайте сходи зранку в сонячні дні рожевим розчином марганцевокислого калію при висиханні верхнього шару піску. Найкращі дні для сівби насіння квітів за місяцевим календарем — 14 і 15 лютого.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 5(683) від 30 січня 2013 р., стор.16.

Оригінальна гінура

Гінура

Рослини, як і всі живі організми, мають певну біоенергетику. Тому вони спроможні викликати в нас не лише естетичну насолоду, а й лікувати нас та очищати біоенергетичний простір у нашій оселі. Астрологи навіть склали квітковий гороскоп, який містить перелік сприятливих для кожного знака зодіаку рослин. Наприклад, тропічну рослину гінуру витку особливо рекомендують мати у своєму домі Скорпіонам, але й іншим знакам зодіаку вона так само буде корисною.

Екзотично чарівною гінуру робить густе опушення всієї рослини ліловими чи лілово-пурпурними волосками, котрі на світлі надають їй фіолетового забарвлення (за це пухнасте вбрання її іноді називають «синьою птицею» ). Це ампельна рослина, її батоги досягають завдовжки близько 1 м. Пухнасті листки мають зубчасті краї і в довжину не перевищують 8 см. За форму листків гінура одержала ще одну народну назву — «крокодильчик».

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 3(681) від 16 січня 2013 р., стор.16.

Новеньку звуть неріне

Неріне

Довгими зимовими місяцями саме час зайнятися плануванням квітників на наступний рік, ознайомитися із новинками квіткового ринку, можливо, навіть почати купувати насіння рослин, які вам до вподоби. На полицях квіткових магазинів і насінницьких фірм з’явилися новинки, про які важливо мати хоча б загальну інформацію перед їх придбанням. Я хочу поділитися із читачами своїми знаннями про одну з таких рослин-«новачків». Мова піде про дуже гарну і стильну рослину — неріне.

Назва її походить від давньогрецької міфологічної морської німфи Nereis. Рід неріне — ще один великий підрозділ цибулинних рослин родини амарилісових з гір Південної Африки. Стебла неріне вінчають вишукані мереживні суцвіття з ніжним тонким ароматом. Це, по суті, амарилісовий екзот, який не так часто можна побачити на підвіконні. Лінійне ремнепоподібне листя і численні червоні, білі або рожеві квітки, зібрані в зонтикоподібні суцвіття, — ось основні зовнішні характеристики неріне. Досить незвичні самі квітки, їх утворюється 6-14 штук, тобто цілий букет, що здіймається на квітконосі заввишки до 45 см. Не випадково неріне використовують на зрізування. Листочки оцвітини закручені, з темною поздовжньою лінією. Під час цвітіння неріне має досить ефектний і незвичний вигляд.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 2(680) від 9 січня 2013 р., стор.16.

Цикламен — яскравий «метелик» зими

Цикламен

Зимою квітучих рослин мало. Одна із них — улюблений з давніх часів цикламен, який тішить нас прекрасними квітками з пізньої осені до весни. Вони незвичні: на квітконосах завдовжки до 20 см виростають «корони» із ніжних пелюсток, схожі на літаючих метеликів, із приємним ароматом і найрізноманітнішим забарвленням (від білого до темно-малинового). Є і двоколірні, махрові види. На кожній рослині може утворюватися до 60 квітконосів. А ще ця квітка багатолітня і при гарному догляді може прикрашати ваш інтер’єр чималий час.

Цикламен не тільки красивий, він очищує повітря від шкідливих домішок і зволожує його. Рослину використовують як цілющу для лікування гаймориту.

Відповідно до фен-шуй, цикламен належить до рослин Сонця. Там, де його вирощують, панує радісний настрій і сонячне світло. А парапсихологи називають цю прекрасну квітку миротворцем. Помічено, що якщо вона стоїть у кімнаті дитини, то діє на неї заспокійливо. А цикламен, що перебуває у вітальні чи на кухні, де найчастіше збирається вся родина, гасить конфлікти і створює в будинку атмосферу згоди і любові.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 1(679) від 2 січня 2013 р., стор.16.

« Попередні статті