Оформити передплату на газету Земля моя годувальниця
Мова: Рос / Укр

«Земля моя годувальниця». Город

« Попередні статті | Наступні статті »

Через місяць дозріє брюссельська

З усіх видів капусти у брюссельської найтриваліший вегетаційний період — 130-150 днів. І це у скоростиглих сортів. Деякі сорти дозрівають наприкінці серпня, але в основному качанчики починають збирати із середини вересня. Для того щоб прискорити їх дозрівання, за 30-40 днів до кінця вегетації треба обов’язково прищипнути верхівкову бруньку. Проводити цю операцію треба вчасно, позаяк пізнє прищипування може спричинити розтріскування і здерев’яніння плодів, а раннє — розгалуження стебла, і рослина витратить усі сили на живлення цих непотрібних пагонів. Кращим орієнтиром є момент, коли рослина досягла своєї висоти, ріст стебла уповільнився, у пазусі кожного листка утворився невеликий, поки що рихлий качанчик, а у нижній третині стебла — нормально сформовані качанчики.

Як правило, після прищипування можна проводити вибіркове збирання нижніх качанчиків, що стимулюватиме подальший ріст інших плодів у пазухах листя, яке розміщене вище. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 33(659) від 15 серпня 2012 р., стор.4.

Коли і як сіяти озиму цибулю

Кілька років тому великий інтерес у городників викликала інформація про те, що в Росії (у Краснодарському краї) виведено перший сорт озимої цибулі Еллан. Сіяти його можна у серпні-вересні, а збирати врожай цибулин значно раніше, ніж у сортів, посіяних під зиму чи навесні. Для багатьох було відкриттям те, що цибулю можна сіяти в кінці літа, і всім захотілось придбати насіння цього сорту, чим були викликані складнощі в його придбані. Але річ у тім, що озима технологія не є російським ноу-хау. Вирощування озимої цибулі в промислових масштабах ведеться у Польщі вже понад 10 років, трохи менше часу — у передгірній зоні Криму. Озима цибуля, якщо вона вдало перезимує, дає врожай не гірший, ніж цибуля весняного висіву. Рослини озимої цибулі доволі легко витримують низьку температуру: без снігового покриву — до -15°С, а за наявності шару снігу в кілька сантиметрів — і значно нижчу. Однак у дуже холодні безсніжні зими існує небезпека вимерзання.

Для озимого вирощування призначені спеціальні сорти та гібриди цибулі короткого або середнього світлового дня. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 33(659) від 15 серпня 2012 р., стор.3.

Готуємо ґрунт під часник

Щоб виростити хороший урожай часнику, необхідні високопродуктивні сорти та хороші умови росту. Грядку для часнику роблять на сонячному сухому місці. Ширина її має становити 100-110 см. Часник полюбляє удобрений, багатий органічними речовинами структурний ґрунт із нейтральною реакцією. У кислий ґрунт уносять на 1 м2 1 склянку крейди, доломітового борошна або гашеного вапна. Кращі попередники для часнику — бобові, гарбузові та капустяні культури. Після цибулі і картоплі часник висаджувати небажано. На попереднє місце він повинен повертатись не раніше, ніж через 3-4 роки, інакше на ділянці накопичуються хвороби та шкідники.

Готують грядку під часник за 1-1,5 місяця до садіння, у крайньому разі — за два тижні. Річ у тім, що ґрунт після перекопування та розрівнювання повинен осісти. А на це потрібно мінімум 15 днів. Якщо посадити зубки зразу в перекопаний ґрунт, то при осіданні землі вони надто заглибляться. Це затримає їх укорінення. Зубки відчуватимуть нестачу повітря, а навесні потратять багато енергії на проростання, що знизить урожай.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 33(659) від 15 серпня 2012 р., стор.3.

Сорта для півдня України

Ми пробували саджати різні сорти картоплі, але всі вони у нас дуже швидко вироджуються. Підкажіть, можливо, є такі сорти, які стійкі до жари і більше підходять для нашої області, хочемо заздалегідь визначитися, що купувати.

Тамара ФЕДЧУК.

с. Мар’янівка Миколаївської обл.».

Погодні умови півдня України є екстремальними для вирощування картоплі, чим і пояснюється її низька врожайність. Літо тут жарке і посушливе, іноді із суховіями. А процес бульбоутворення найінтенсивніше проходить при середньодобовій температурі повітря 16...18°С і температурі ґрунту 17...19°С. Значно вища температура спричиняє теплове виродження картоплі і зниження врожайності не тільки в наступних поколіннях, а й у рік висадження насінних бульб. Усі ці фактори, що негативно впливають на бульбоутворення при узвичаєній технології вирощування картоплі, вдається усунути, використовуючи плівкові укриття для оптимізації температурного режиму.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 33(659) від 15 серпня 2012 р., стор.2.

Як знищити гусениць

Цього року у нас затопило городи, тому буряки посіяли пізно. І коли з’явилися сходи, їх почали знищувати якісь гусениці. Вони ховаються в ґрунті і підгризають корені. Розкажіть, будь ласка, що це за гусениці і як із ними боротись.

Людмила Олександрівна К.

м. Чернігів».

Із багатьох шкідників для буряків особливо небезпечні листогризучі гусениці лугового метелика і совки, спроможні за лічені дні знищити всі посіви. Найнебезпечніші — гусениці першого і другого поколінь лугового метелика, які з’являються у великій кількості. Живляться вони молодим листям. Гусениці совки більшу частину життя проводять у ґрунті, підгризаючи в рослин корені чи об’їдаючи в них надземні частини біля самої поверхні ґрунту. Живляться вони так само листям і коренеплодами, роблячи в них порожнини (дупла) неправильної форми. Найімовірніше, це вони і є. Хоча корені рослин буряків можуть так само пошкоджувати гусениці старших віків бурякової мінувальної молі.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 32(658) від 8 серпня 2012 р., стор.15.

Кавун на будь-який смак

Досі побутує думка, що до середини серпня купувати кавуни не зовсім безпечно: вони, мовляв, начинені нітратами. У радянські часи у продажу раніше цього періоду вони не з’являлися. Щоправда, бувало, що деякі недобросовісні агрономи-баштанники вирощували плоди з умістом великої кількості нітратів і пестицидів. Та сьогодні при масовому виробництві кавунів такий метод прискореного дозрівання обходиться недешево. Невелику кількість нітратів можуть містити хіба що ранні поливні кавуни. Але й вода наразі дорога.

Крім того, раніше вирощували здебільшого сорти кавуна на кшталт Астраханського, в яких найсмачніші і найсолодші плоди дозрівали наприкінці серпня — на початку вересня. Наразі ж виведені нові сорти та гібриди, урожай яких можна збирати на початку липня і навіть у кінці червня. Тому зовсім не обов’язково чекати кінця сезону, щоб поласувати смачними плодами. Цукор дасть плодам сонце, розмір — гарний ґрунт і волога, ранню зрілість — сорт і агротехніка.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 32(658) від 8 серпня 2012 р., стор.8.

Чи потрібен рослинам хлор

Для удобрення ґрунту в теплиці купив хлористий калій, але сусіди кажуть, що підживлювати овочі хлором не можна, він для них шкідливий. Та якщо це добриво виробляють, значить, його можна використовувати. Розкажіть, будь ласка, як правильно це робити.

В’ячеслав СИВОКОНЬ.

Харківська обл.».

Дійсно, відсутність хлору багатьма відзначається як перевага добрива. Але іони хлору життєво необхідні рослині. Хлор бере участь у регуляції внутрішньоклітинного тиску, стимулює допоміжні процеси фотосинтезу, насамперед ті з них, які пов’язані з акумулюванням енергії. Присутність іонів хлору позитивно впливає на поглинання коренями сполук калію, кальцію, магнію. Якщо іони хлору повністю виключити із поживного розчину, то рослини розвиватимуться слабко. При тривалому використанні безхлорних добрив може розвинутися дефіцит хлору, що не так уже рідко спостерігається в захищеному ґрунті. Нестача хлору спричиняє порушення водного обміну, і, наприклад, у томата починає в’янути листя. Недосвідчений городник легко може сплутати симптоми хлорного дефіциту з інфекційним зів’яненням томатів. Відмінність у тім, що при інфекції зів’янення носить вогнищевий характер: спочатку уражається один кущ, який у перші дні продовжує реагувати на полив, потім починають в’янути сусідні кущі. При нестачі ж хлору спостерігається однакова картина на всіх стеблах. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 32(658) від 8 серпня 2012 р., стор.4.

Чому не діє триходермін?

Коли на томатах з’явилася фітофтора, почав, як радять фахівці, обприскувати рослини триходерміном і мідним купоросом. Пробував також застосовувати фітоспорин, але томати все одно пропали. Невже немає ніякого засобу проти цієї хвороби?

Віктор САХАРОВ.

Вінницька обл.».

Біологічні препарати триходермін і фітоспорин досить ефективно діють проти деяких грибкових захворювань рослин, у тому числі й проти фітофтори. Вони створені на основі деяких видів грибів. Їх антагоністичні властивості проявляються подвійно: по-перше, гриб, розмножуючись, продукує антибіотики, які знищують збудників захворювань рослин, по-друге, використовуючи чужі грибниці як поживне середовище, знищує гриби-патогени.

Та річ у тім, що ці препарати потрібно застосовувати, починаючи зі стадії обробки насіння і потім періодично під час вегетації. Тоді буде позитивний результат. При цьому слід знати, що у триходерміну і фітоспорину дуже близький спектр дії, разом вони не вживаються. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 32(658) від 8 серпня 2012 р., стор.3.

Сівозміна підвищує врожайність

Одна із головних проблем приватних господарств — обмеженість земельних ділянок, що призводить до вимушеного беззмінного багаторічного вирощування картоплі на тому самому місці. Через це накопичуються збудники різних хвороб, шкідники, ґрунт стає менш родючим. Рекомендації вчених щодо дотримання сівозміни на дачних чи присадибних ділянках практично нездійсненні. Складно уявити, як можна на таких обмежених земельних ділянках повертати картоплю на колишнє місце через 4-6 років. Ті культури, які є гарними попередниками картоплі (огірки, цибуля, бобові, салат, редиска, гарбуз), займають на ділянках приватників зовсім мало місця. Решта площі зазвичай щороку відводиться під картоплю.

На мою думку, картоплярам-любителям може допомогти новий спосіб беззмінного вирощування картоплі, розроблений у лабораторії картоплярства Пензенського НДІСГ. Освоїти його в особистих підсобних господарствах досить просто. Потрібно лише поле або ділянку землі, на якій щороку беззмінно вирощується картопля, попри їх розміри, розділити на чотири частини й одночасно на кожній із них почати щороку чергувати сорти картоплі й проміжні культури відповідно до запропонованої схеми сівозміни.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 32(658) від 8 серпня 2012 р., стор.2-3.

Свіжі огірки в серпні

Із середини серпня вповільнюються ріст і плодоношення рослин огірків через зниження температури, особливо вночі. До несприятливих факторів належить і можливе ураження захворюваннями. Зменшується поглинання рослинами поживних речовин. При зниженні температури ґрунту на кожен градус у межах від 16°С до 12°С поглинальна здатність кореня зменшується на 8-15%. У зв’язку із цим для активного наростання плодів, що утворюються, слід збільшити кількість позакореневих підживлень, а дози кореневих (20 г нітроамофоски на 10 л води) зменшити на 20-40%. Для позакореневих підживлень використовують водорозчинні комплексні мінеральні добрива з мікроелементами (наприклад, вуксал, плантофол, растворин). Норма добрив — 10-12 г на 10 л води. Позакореневі підживлення не лише підвищують продуктивність культури, а й активізують у стресових умовах ріст огудини і наростання нового листя, що дуже важливо для продовження формування врожаю. Наприкінці літа зменшують кількість поливної води.

Микола КОТОВ,
агроном.

Тернопільська обл.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 32(658) від 8 серпня 2012 р., стор.1.

Спокушення Спокусою

Мої племінниці Настенька і Дашенька біля томатів сорту Спокуса.
Мої племінниці Настенька і Дашенька біля томатів сорту Спокуса.

При вирощуванні високих, стабільних, не залежних від погодних умов урожаїв томата всі агротехнічні вимоги дуже важливі, але головне — це вибір сорту. Зараз у моїй колекції понад 300 надійних сортів закордонної, української і власної селекції. І жоден з них не схожий на інший. Кожен сорт по-своєму цікавий, у вирощування кожного з них я вкладаю душу. Та найулюбленіші в мене високорослі сорти, які плодоносять із червня і до самісіньких заморозків. Серед них особливо гарні кетягові томати. Вони у мене підв’язані до шпалери. І навіть сталевий дріт ледве витримує вагу великої кількості кетягів сорту Спокуса, хоча плоди у нього вагою всього 20 г. За один захід з куща збираємо відро плодів. Збирати їх можна цілими кетягами і поштучно у міру потреби. Плоди у кетягах однакові за розміром, тугі, дозрівають одночасно, здатні довго залишатися на рослині, не перезріваючи і не осипаючись. Вони мають смачну й ароматну м’якоть, а за свій невеликий розмір дуже подобаються дітям.

Олександр КРІПАК.

Вул. Моргуна, буд. 30, с. Мишурин Ріг
Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл., 51610.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 32(658) від 8 серпня 2012 р., стор.1.

Люпин буває різним

Прочитав в якомусь виданні, можливо, й у вашому, що гарним сидератом є люпин. Та мій сусід одного разу посіяв його й уже три роки не може вивести. Не допомагає навіть раундап, верхня частина сохне, а потім рослина все одно відростає, як пирій. Звичайне викопування мало допомагає. Притому навіть тварини не хочуть його їсти. Тепер не знаю, чи можна вірити рекомендаціям таких «фахівців».

Степан ГОРШКОВ.

Рівненська обл.».

Люпину, як і пирію, дійсно, позбутися дуже складно, але тільки в тому разі, якщо він багатолітній. Тому як сидерат сіяти треба однолітній люпин. Крім того, існують безалкалоїдні сорти люпину й алкалоїдні (гіркі). Тож навіть невелика кількість алкалоїдного люпину в кормі може викликати отруєння тварин і навіть їх падіж.

Щодо люпину як сидерата, його недарма в Європі називають благословенням для важких ґрунтів. Він має здатність добре засвоювати важкорозчинні сполуки фосфору, які багатьом рослинам недоступні. Його корені досягають 2 м у глибину і звідти піднімають поживні речовини у верхній шар ґрунту. Заорані рослини розкладаються, після чого фосфор, що міститься в них, стає доступним усім рослинам. Потужна коренева система люпину пронизує ґрунт, підвищуючи зв’язність піщаних і супіщаних ґрунтів, а важкі робить пухкішими.

В останні роки виявлена ще одна дуже важлива властивість цієї рослини. Встановлено, що люпин, маючи високу стійкість до кислотності, у процесі росту зміщує реакцію середовища від кислої до нейтральної. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 31(657) від 1 серпня 2012 р., стор.13.

Додамо сили огіркам

Огірки

Після хвилі рясного плодоношення рослини огірка на початку серпня починають старіти, їх листя стає грубим і колючим, припиняється утворення зав’язей. Але рослини ще можна омолодити і стимулювати нове плодоношення. Для цього потрібно терміново провести підживлення огірків. У відрі води розчиняють літрову банку коров’яку, 1 ч. л. сечовини і по 1 ст. л. суперфосфату та калійних добрив. Також необхідно терміново з інтервалом у 7-10 днів провести два позакореневих підживлення розчином сечовини (1 ч. л. на відро води). Вони не лише підвищують продуктивність культури, але й активізують у стресових умовах ріст огудин і наростання нового листя, що дуже важливо для продовження формування врожаю. Після такого підживлення листя в огірків стає темно-зеленим. Крім того, таке обприскування запобігає спалаху борошнистої роси і бактеріозу, які в цей час нерідко виникають. Але в останньому випадку обприскувати треба з інтервалом у 5 днів, щедро змочуючи листя з обох боків. Роблять це за теплої і похмурої погоди.

У серпні важливу роль для огірків відіграє осаджування рослин з одночасним підгортанням. Для цього кожну рослину акуратно опускають зі шпалери до 4-5-го міжвузля, укладають цю частину батога (без листя) на пухку землю і злегка присипають перегноєм. При вирощуванні огірків урозстил головні батоги треба розкласти на вільні місця, пришпилити до землі і присипати ґрунтом. Для утворення додаткової кореневої системи і посилення живлення рослини тонкі пагони, на яких немає зав’язей, потрібно обрізати, а бокові прищипнути на довжину 35-40 см. Таке омолоджування огіркових рослин дає значне збільшення врожаю.

Галина СОСНІНА,
овочівник.

Черкаська обл.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 31(657) від 1 серпня 2012 р., стор.8.

Дефіцит селену визначаємо за «штрих-кодом»

Мікроелементи необхідні рослинам у дуже невеликих кількостях, їх уміст становить тисячні й десятитисячні частки відсотка від маси рослин. Однак кожен з них виконує строго визначені функції в обміні речовин, живленні рослин і не може бути замінений іншим елементом. Нестача чи надлишок окремих мікроелементів в овочах може навіть стати причиною захворювання людини. Селен є одним з найважливіших мікроелементів. Ще до того, як було з’ясовано значення цього елемента для рослин, його нестача проявлялася важкими ендемічними захворюваннями людини і тварин на територіях з низьким умістом селену в ґрунтах. Селен — єдиний мікроелемент, чия протипухлинна активність доведена.

За зовнішнім виглядом більшості культур ознаки недостатності цього елемента в ґрунті визначити неможливо. Але оцінити забезпеченість селеном можна за допомогою індикаторних рослин. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 31(657) від 1 серпня 2012 р., стор.4.

Покваптеся з перекопуванням ґрунту

Наші предки ранній оранці приділяли серйозну увагу, бо знали, що така оранка восени у посушливих умовах сприяє накопиченню і збереженню вологи у ґрунті, а при надлишковому зволоженні, навпаки, відбувається випаровування води і зниження рівня ґрунтових вод.

Тож, перекопавши ґрунт якомога раніше, ми тим самим провокуємо проростання основної маси однолітніх бур’янів, які або знищуються сапками, або гинуть від ранніх заморозків. До того ж у перекопаному і чистому від бур’янів ґрунті створюються гарні умови для життєдіяльності корисних організмів.

Тож не чекайте холодів, а в міру звільнення грядок беріться до перекопування ґрунту. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 31(657) від 1 серпня 2012 р., стор.2.

Навіщо потрібен лікувальний період?

Картопля має дві чудових особливості. Одна з них полягає в тім, що у бульбах продовжується процес дозрівання вже після збирання і просушування. У цей час покривна тканина утворює додаткові шари клітин, шкірка товщає, стає міцнішою і стійкішою до зовнішніх несприятливих умов та механічних ушкоджень. Друга особливість картоплі — здатність до самолікування механічних ушкоджень. Під час загоєння на місці поранення бульби утворюються особливі речовини, отрутні для багатьох фітопатогенів, які спричиняють гниття. Інфекція не встигає прижитися в ушкоджених клітинах, оскільки локалізується і пригнічується. Таким чином, відбувається не тільки рубцювання зрізів і подряпин, але й оздоровлення цих місць.

Період, під час якого відбувається загоювання ран, називається лікувальним. Він особливо необхідний, якщо під час вегетації і збирання врожаю були несприятливі умови (дощі або посуха). Процес гоєння проходить успішно тільки в тому разі, якщо бульби висушені, їм забезпечений гарний доступ повітря, температура становить біля 15-18°С, а відносна вологість — близько 90%.

Лікувальний період триває від кількох днів до 2-3 тижнів і залежить від ступеня визрівання і наявності механічних ушкоджень бульб. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 31(657) від 1 серпня 2012 р., стор.2-3.

Чому кабачки маловрожайні

Більшість городників знає, як вирощувати гарбузові культури, і намагається дотримуватися їх агротехніки. Але іноді буває так, що і технології дотримувалися, і рослини добре цвіли, та й овочі гарно росли, а врожай отримали посередній. А справа у деяких біологічних особливостях представників родини гарбузових. У них на одній і тій же рослині розвиваються і чоловічі, і жіночі квітки. Саме останні, як відомо, утворюють зав’язь (зародок плода). Але у гарбузових культур жіноча квітка цвіте лише один день, розпускаючись уранці і відцвітаючи ввечері. І в цьому полягає основна причина низьких урожаїв. Нерідко за такий короткий термін жіноча квітка просто не встигає запилитися: або погода підводить (надто низька або занадто висока температура повітря), або поблизу бракує чоловічих квіток, або не відвідали її комахи-запилювачі, або не було відповідного пилку. Можуть бути й інші причини.

Тож, аби збільшити плодоношення, слід провести штучне запилення. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 30(656) від 25 липня 2012 р., стор.3.

Вибираємо сорт за гороскопом

Російська фірма «Сибірський сад» уже добре відома своїми сортами томата і в Україні. Вони одержали у нас поширення і схвальні відгуки городників. Усі ці сорти створювалися на основі старовинних сортів, які багаторазово поліпшувалися селекціонерами. Вони призначені для любителів, а не для промислової переробки. Саме тому плоди їх важкі, великі, гарної форми, а головне солодкі, не водянисті, дуже апетитно пахнуть. Такі ж і сорти із серії «Томатний гороскоп», які отримали свої назви від знаків зодіаку. Звичайно, ці назви чисто умовні, але буде цікаво дібрати сорт для кожного члена сім’ї відповідно до його знаку. Адже, погодьтеся, багато хто читає гороскопи, радіючи або засмучуючись майбутнім поворотом долі, хоч і знають, що ці передбачення часто не відповідають дійсності. Цікавіше буде спостерігати реальний результат, отримавши плоди томата свого знака зодіаку.

Нам удалося виростити всі 12 сортів із серії «Томатний гороскоп». За висотою рослин, термінами дозрівання, формою і розміром плодів вони відрізняються один від одного. Є серед них середньорослі, висотою до 1 м — Телець, Близнюки, Діва, Стрілець, Козеріг і високі (до 2 м) — Овен, Рак, Лев, Терези, Скорпіон, Водолій і Риби. Але всі вони великоплідні, салатного призначення. Примхлива погода нашого регіону змусила похвилюватися і подбати про збереження того чи іншого сорту. Дуже хотілося, щоб вижили всі «знаки». І хоча град і затяжні зливові дощі перешкоджали виживанню рослин, вони все ж вистояли.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 30(656) від 25 липня 2012 р., стор.3.

Борошниста роса на томатах

Чи буває на томатах борошниста роса, як вона проявляється і як її позбутися?

Л.Б. РИБАКОВА.

с. Бутове Старобільського р-ну
Луганської обл.».

Існують два типи борошнистої роси томатів залежно від збудника. При першому типі зараження на листі з’являються жовто-коричневі цятки і білий наліт на нижньому боці листяної пластинки. Згодом листя відмирає й опадає. У другому випадку пухкий наліт з’являється на обох сторонах листяної пластинки, на черешках і стеблах рослини. Цятки набувають іржаво-коричневого забарвлення, і уражені частини відмирають. Зазвичай на томатах борошниста роса буває рідко. Розвиток її відбувається при температурі 18...28°С і вологості повітря 60-90%. Найактивніше вона розвивається у другій половині літа. При вищій температурі томати цією хворобою не уражаються, а при більш низькій частіше розвивається фітофтороз.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 30(656) від 25 липня 2012 р., стор.3.

Осіння редиска смачніша

Городники вирощують редиску здебільшого навесні, однак, саме осінні коренеплоди більші і смачніші. Крім того, вони зберігаються майже до середини зими. Літня сівба редиски дещо відрізняється від ранньовесняної.

Сіяти редиску можна наприкінці липня — на початку серпня на грядки, що звільняються після вирощування будь-яких культур, крім капустяних. Частіше, її сіють як повторну культуру після збирання салату, цибулі на перо, ранньої картоплі чи ранніх томатів. Та зважаючи на те, що ці культури вже забрали із ґрунту значну частину поживних речовин, перед висівом редиски необхідно відновити його родючість. Одразу після збирання рослинних решток від попередніх культур уносять на 1 м2 по 2-3 кг перегною або компосту, що розклався, по 1 ст. л. суперфосфату і сульфату калію, по 1 ч. л. сечовини. Краще сіяти сорти редиски з різним терміном дозрівання. І тоді впродовж вересня і жовтня можна буде одержувати щедрий урожай соковитих коренеплодів.

Ганна КОЗІНА,
плодоовочівник.

Черкаська обл.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 29(655) від 18 липня 2012 р., стор.13.

Злісний паразит — повитиця

Батьківщина цього бур’яну — тропіки Америки та Африки, але обжила повитиця майже всі континенти. У світі налічується більше 270 її видів. В Україні найбільшу небезпеку несуть 14 видів. Вони завдають відчутної шкоди сільському господарству, засмічуючи поля, сади і городи. Усі види повитиці — об’єкти внутрішнього карантину. Розрізняють тонкостеблі форми цієї рослини (0,2-1 мм), які паразитують в основному на трав’янистих рослинах, і товстостеблі (2-4 мм), поширені на чагарниках і деревах.

Повитиця не має коренів і листя. Стебло в неї нитко- або шнуроподібне, жовтувате, зеленувато-жовте або червонувате. Повитиця обвивається навколо рослини-господаря, упроваджує в її тканину присоски і живиться її соками. Після цього її зв’язок із ґрунтом порушується. Паразит розвивається навдивовижу швидко, викидаючи довгі жовтуваті або з оранжевим відтінком пліті, у стеблових вузлах яких закладаються бокові пагони. Упродовж нетривалого часу повитиця охоплює цілі масиви сприйнятливої культури, нерідко спричиняючи загибель уражених рослин. Від однієї насінини може утворитися осередок ураження діаметром до 6 м2.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 29(655) від 18 липня 2012 р., стор.13.

І в дощ, і в холод гарний урожай

Онук автора матеріалу Альоша з першим урожаєм огірків
Онук автора матеріалу Альоша з першим урожаєм огірків

У наших погодно-кліматичних умовах вирощувати огірки за старою технологією, тобто у розстил, не можна. Обов’язково треба мати компактну грядку і бути готовим укрити її в разі похолодання чи тривалих дощів. Огірки ростуть у мене на теплій грядці, яку споруджую зразу ж після того, як зійде сніг. На грядці встановлюю дуги заввишки 0,8 м. Укриваю їх спанбондом, а зверху — плівкою. Коли рослини досягнуть висоти дуг, влаштовую над ними шпалери заввишки 1,6 м.

Вирощую здебільшого ранні партенокарпічні гібриди з підвищеною стійкістю до несприятливих погодних умов і основних захворювань. Загалом же, я давно відмовився від бджолозапильних огірків. У нас іноді так задощить у червні-липні, що навіть мухи не літають. У цій ситуації ризикувати врожаєм недоцільно. До того ж наразі є великий вибір голландських партенокарпіків на будь-який смак — тільки поливай і підживлюй їх вчасно. Також важливо правильно сформувати рослини. Характер росту бокових батогів має бути помірним, позаяк у тунельному укритті місця мало. Із 5-го листка рослини підв’язую спочатку до дуг, затим до шпалери. У перших 3-4 нижніх вузлах видаляю всі пасинки і зав’язі. У подальшому всі бокові батоги прищипую над 2-3 листком.

В усіх роботах з улаштування грядки, її поливу, й особливо при збиранні врожаю мені допомагає мій онук Альоша. Та є у нього і своє особливе завдання — під час збирання плодів видаляти вже відмерлі нижні листки на огірковій огудині. Огірок, особливо малосольний, — його улюблений овоч і влітку, і взимку.

Я і мій онук бажаємо всім городникам братньої України рясного врожаю огірків у цьому році.

Вадим Борисович ХІЛКОВ
і Альоша ВОРОБЙОВ.

м. Мінськ, Республіка Бєларусь.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 29(655) від 18 липня 2012 р., стор.8.

Чим небезпечне азотне «голодування»

Азот рослини використовують здебільшого для утворення зеленої маси. Тож більше за інших його потребують капуста і листяна городина. Усім іншим рослинам азот необхідний на початку вегетаційного періоду. Частіше половину дози азотних добрив уносять восени перед перекопуванням ґрунту, а другу половину залишають для весняного внесення. Однак іноді вже після нормального цвітіння і запилення в деяких рослин осипаються плоди. У томатів, приміром, уповільнюється ріст, рослини мають ослаблений вигляд, стебла стають тонкими, листя дрібним, блідо-зеленим, суцвіття слабкі, плоди утворюються дрібні, дуже волокнисті. У капусти молоде листя набуває блідо-зеленого забарвлення, а старе — яскраво-оранжевого, листки засихають рано. В огірків листя стає блідо-жовтим, батоги — тонкими, жовтими і твердими, плоди — світлими. Усе це ознаки азотного «голодування». Нестача азоту в ґрунті призводить до зменшення періоду вегетативного росту і більш раннього дозрівання насіння. Тобто рослини швидко старіють і рано припиняють плодоношення. При значній нестачі азоту широколисті культури, наприклад качанна капуста, буряки і мангольд, можуть зовсім не дати врожаю. Азотне «голодування» помітно знижує також урожай картоплі, при ньому утворюється менше бульб.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 29(655) від 18 липня 2012 р., стор.4.

Чого потребують огірки

Вирощую партенокарпічні гібриди огірка у плівковій теплиці. Нібито роблю все правильно. Рослини виростають високі, без ознак пошкодження хворобами і шкідниками. Цвітуть добре, але зав’язі або опадають, або з них виростають виродливі плоди, здебільшого схожі на грушу. У чому причина таких невдач?

Сергій ФЕОКТИСТОВ.

Сумська обл.».

Найпоширенішою причиною появи виродливих зеленців є нестача у ґрунті певних поживних речовин. Відбувається це здебільшого через те, що городники при внесенні підживлень не дотримуються необхідного балансу удобрення і переважно використовують азотні добрива, а калійні до складу підживлень практично не вводять. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 29(655) від 18 липня 2012 р., стор.4.

Як оздоровити часник

Усім відомо, що врожайність і якість часнику залежать від адаптації його до місцевих умов. Але навіть і районовані сорти при незмінному вирощуванні на одному і тому ж місці згодом починають вироджуватися — накопичуються хвороби, дрібнішають головки і зубки, знижується термін зберігання. Все майже, як у картоплі. Тільки для її оздоровлення потрібно міняти сорт або ступінь репродукції, а часник можна оновити з меншими витратами. Для цього використовують повітряні бульбочки. Мова, звичайно, йде про озимі сорти, що стрілкуються.

Чим цінні бульбочки? Перш за все, заощадженням посадкового матеріалу. При розмноженні озимого часнику зубками щороку на садіння витрачається в середньому 7 частина урожаю, а при розмноженні бульбочками витрат практично немає. Адже в кожному суцвітті міститься від 25 до 150 і більше бульбочок. Повітряними цибулинами можна швидко розмножити нові цікаві сорти. Рослини з бульбочок виростають більш життєздатними, менше уражаються хворобами та шкідниками. Зубки цибулин, отриманих із бульбочок, урожайніші, ніж зубки звичайних цибулин. При висіві бульбочками виключається поширення стеблової нематоди, оскільки вона не уражає суцвіття, а отже, не передається з бульбочками.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 29(655) від 18 липня 2012 р., стор.3.

Збираємо середню, підживлюємо пізню

Сорти білоголової капусти сильно різняться за термінами дозрівання. Ранній урожай отримують у травні, при літньому висіві скоростиглих сортів — у серпні-вересні. Середньоранні і середньостиглі сорти достигають у липні-серпні, а пізні — у вересні-жовтні. Головка вважається готовою до збирання, коли вона туга на дотик, а покривні листки світлі, із характерним блиском. Збирання середньостиглої капусти починають із кінця липня із сортів, в яких головки схильні до розтріскування (Слава грибовська 231).

Позаяк серпень зазвичай буває сухим, пізню капусту рясно поливають, оскільки під час формування головок листя випаровує дуже багато води. Причому в цей час їй потрібна не тільки ґрунтова волога, а й висока вологість повітря. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 29(655) від 18 липня 2012 р., стор.3.

Повітряна кукурудза

«Торік посіяла кукурудзу, яка лопається, аби одержати попкорн для внуків. Зерна смажила, але вони чомусь не «вибухали» . Можливо, рано зібрала качани?

Світлана НОГІНА.

Полтавська обл.».

Попкорн, або повітряну кукурудзу, готують із деяких лущильних сортів, котрі діляться на дві групи: рисова, яка має дзьобоподібну форму верхівки зерна, і перлова — із округлою формою. Качани у цієї кукурудзи невеликого розміру, зерна жовті, дрібні, у деяких сортів — темно-фіолетові, майже чорні. При підсмажуванні зерна його оболонка лопається, а ендосперм у вигляді пухкої маси вивертається назовні. За обсягом здуте зерно набагато перевершує обсяг зерна до того, як воно підсмажиться.

Збирають цю кукурудзу у фазі технічної спілості у другій половині липня. Після збирання качани мають пройти період додаткового дозрівання при температурі 20...25°С не менше двох місяців. Якщо зерна досушувати при високій температурі, то вони не «вибухатимуть» , як і свіжозібрані.

Віктор СМОЛІН,
плодоовочівник.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 28(654) від 11 липня 2012 р., стор.4.

Елітна ялтинська цибуля

Нам дуже подобається Ялтинська цибуля. Але в супермаркетах вона коштує дорого, а куплена на ринку начебто в усьому на неї схожа, однак, дуже відрізняється смаком. У кінці липня збираємось у Крим і сподіваємось купити там справжню Ялтинську цибулю. Розкажіть, будь ласка, як її відрізнити від інших схожих сортів. Хотілося б так само дізнатись, чи можна виростити цю цибулю у нас і де дістати її насіння.

Родина НІКОЛЕНКІВ.

Харківська обл.».

Знамениту Ялтинську цибулю справедливо вважають кращим салатним сортом. Вона вживається в їжу лише у свіжому вигляді. Вважається, що в середині ХІХ століття у Крим із португальського острова Мадейра завезли два сорти цибулі — Мадейрська кругла і Мадейрська пласка. Останній і послугував основою для створення Ялтинської цибулі. У список районованих сортів вона була включена у 1950 році під назвою цибуля Ялтинська.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 28(654) від 11 липня 2012 р., стор.4.

Про томати і нітрати

Наразі ми вже не можемо уявити, як раніше жили без Інтернету. Винахід дійсно корисний і часто допомагає в пошуку інформації. Але ось сприймати на віру все, що там написано, не варто. Особливо з осторогою слід ставитися до порад деяких «фахівців» на різних овочівницьких форумах. Розповіла сусідка, що купила в супермаркеті томати, а вони всередині виявилися з білими прожилками. В Інтернеті з’ясувала, що це, мовляв, через велику кількість нітратів, і всі плоди викинула.

Томатам у мережі Інтернет дійсно дісталося більше за інші овочі. Про білі прожилки вже сказано. Але це ще не все. Виявляється, цитую, «що товстіша шкірка помідора — то більше в ньому нітратів», «якщо помідор при киданні об стіну відскакує, як м’ячик, значить, у ньому багато нітратів», «якщо помідори на вигляд наче недоспілі, оранжево-червоного кольору — їх вирощували із застосуванням невідомих добрив», «якщо шкірочка плода товста, не тріскається, а від натискання залишається вм’ятина — застосовувалися невідомі добрива», «якщо всередині червоного помідора зелене насіння — це явна ознака генної модифікації».

Що особливо вражаюче, ці, м’яко кажучи, хибні думки і некваліфіковані поради подають в Інтернеті без найменшого сумніву у власній правоті. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 28(654) від 11 липня 2012 р., стор.3.

Збалансований розвиток куща

Нерідко городники стикаються з тим, що рослина томата або жирує, або дуже повільно росте. Найяскравіше це простежується на прикладі індетермінантних (високорослих) гібридів. Річ у тім, що вони діляться за типом росту на вегетативні й генеративні. Перші прагнуть до неконтрольованого нарощування зеленої маси на шкоду плодоношенню. Такі рослини ростуть швидко і потужно, але плодів, на жаль, дають мало. Томати генеративного типу генетично схильні до переваження до плодоношення на шкоду загальному росту. Але при надто високому ступені генеративного розвитку рослини плоди потребуватимуть значно більше енергії, що також може негативно позначитися на продуктивності й урожайності. Тому дуже важливо постійно підтримувати збалансованість генеративного і вегетативного розвитку рослини.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 28(654) від 11 липня 2012 р., стор.3.

Своечасно збереш — краще збережеш

Прикро часом дивитися, як деякі городники, докладаючи стільки зусиль на картопляному полі, втрачають урожай через неправильний догляд чи збирання. А в мене багаторічна практика успішного вирощування картоплі, та ще й із фахівцями, городниками-любителями обмінююся досвідом в Омському клубі картоплярів. Я до дрібниць знаю прийоми вирощування цієї культури на принципах органічного землеробства — від підготовки для висадження і до збирання, до того ж продовжую шукати і вивчати все нове у цій галузі. Хочу розповісти про збирання, позаяк настає його сезон.

Багато городників копає картоплю, не з огляду на стан рослин, ступінь спілості бульб. Хтось починає збирання надто рано, приурочуючи його до приїзду родичів чи до вихідних, хтось, навпаки, без кінця відкладає цю справу через зайнятість. Ці городники вважають час збирання картоплі неважливим. Тим часом від нього залежить, як зберігатиметься картопля взимку і який урожай буде в наступному році.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 28(654) від 11 липня 2012 р., стор.2-3.

Знайомтесь: капуста португальска

Капуста португальска

Для багатьох городників уже не є рідкістю різновиди «заморської» капусти — брюссельської, савойської, пекінської, китайської, італійської броколі. Але про португальську поки що мало хто знає, хоча насіння її вже можна придбати у великих спеціалізованих магазинах. Ця капуста не утворює головки, більше схожа на деякі види салату, листяну капусту або мангольд.

Листя в неї синьо-зеленого кольору, овальне, довге, кучеряве, причому молоде відростає впродовж усього вегетаційного періоду. У сирому вигляді воно твердувате, їдять його зазвичай вареним або тушкованим. Ця капуста — одна з найкращих різновидів для любителів традиційних зелених щів із насиченим смаком і стійким капустяним ароматом. У Португалії з неї готують дуже популярний зелений суп caldo verde. Завдяки вираженому характерному запаху вона часто використовується і в інших терпких і ароматних стравах середземноморської кухні. Її нарізають тонкими довгими смужками і додають у страву. Особливість португальської капусти в тім, що вона не виділяє сік, не розм’якшується при варінні, а залишається твердою, що особливо до вподоби любителям хрусткої капусти навіть у борщі. Сіяти її можна навесні й у другій половині літа.

Галина СОКОЛОВА.

Київська обл.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 28(654) від 11 липня 2012 р., стор.1.

« Попередні статті | Наступні статті »