Оформити передплату на газету Земля моя годувальниця
Мова: Рос / Укр

«ЗМГ». Клуб виноградарів-любителів.
Виноградарі и виноградники

Преображення для Марійки

Онука Юрія Гаркуші Марійка біля куща гібридної форми Преображення
Онука Юрія Гаркуші Марійка біля куща гібридної форми Преображення

Вирощуванням винограду я захопився ще у молодому віці. У 1976 році заклав свій перший виноградник. За професією я інженер-електрик, багато років пропрацював на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті. На пенсію пішов із посади начальника дільниці. Роботу на підприємстві поєднував із працею на винограднику. Інколи бувало складно, але любов до цієї культури додавала мені сил. Після виходу на пенсію з’явилася можливість приділяти винограднику більше часу. Збагатив свою колекцію новими гібридними формами винограду. Найбільше мені подобаються гібридні форми народних селекціонерів Є.Г. Павловського і особливо В.М. Крайнова, гібридну форму якого Преображення вважаю справжнім шедевром.

Урожай її дозріває на початку серпня. Грона дуже красиві, ягоди пальцеподібні, дуже великі, вагою 15-18 г і більше, рожевого кольору. М’якоть у них м’ясиста, туга, приємного гармонійного смаку. Шкірка при вживанні не відчувається. Преображення подобається всім членам моєї родини, у тому числі й онукам, яких у мене троє, а особливо — наймолодшій моїй онучці Марійці.

Юрій ГАРКУША.

м. Кривий Ріг.
Тел. 096-246-26-36.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 6(736) від 5 лютого 2014 р., стор.1.

Найцікавіше захоплення

Костянтин Шленськовий із синочком Іллею куштують ягоди винограду сорту Юліан
Костянтин Шленськовий із синочком Іллею куштують ягоди винограду сорту Юліан

У моєму житті було чимало захоплень, але найцікавішим стало вирощування винограду. Зайнявся цим порівняно недавно, свої перші шість кущів винограду посадив у 2005 році. Але перш ніж закладати виноградник, ґрунтовно простудіював літературу, яку міг купити або позичити у знайомих. Тому посадкові ями копав уже зі знанням справи: розміром 1 х 1 м і завглибшки до 1 м. Ґрунт на моєму винограднику чорноземний, але родючий шар зовсім невеликий — всього 40-45 см, а потім іде щільна глина. Щоб виростити високоврожайні кущі, посадкові ями я гарно заправляю: вношу в них перегній, мінеральні добрива, у першу чергу суперфосфат і сірчанокислий калій, деревний попіл. Оскільки поливати виноградник за допомогою шланга довго і незручно, частину його заклав, влаштувавши заздалегідь дренажну систему для підземного поливу. Наразі планую перейти на крапельне зрошування, його влаштування менш трудомістке, та й вибір різних систем крапельного зрошування останнім часом великий. Застосування підземного і крапельного зрошування на винограднику дозволяє економити час і воду. Через такі системи дуже гарно здійснювати підживлення мінеральними добривами безпосередньо в зоні розміщення основної маси коренів. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 49(727) від 4 грудня 2013 р., стор.8.

Свято винограду для всіх

Фестиваль «Ялта. Магарач. Сонячне гроно-2013» був проведений у НІВіВ «Магарач» 30 серпня 2013 року. Він проходить уже четвертий рік поспіль. Якщо у 2010 році в ньому брало участь усього 20 учасників, то цього року — близько 50 учасників, які привезли понад 200 сортів та гібридних форм винограду.

Зразки винограду на конкурс надали 25 виробників. Продукція в Ялту була привезена невеликими фермерськими господарствами і великими підприємствами, професіоналами і любителями. Три з них — держпідприємства, 22 – приватні підприємці, фермери і виноградарі з Росії, України і Молдови. Звичайно, лідерами з виробництва винограду по праву вважаються такі великі господарства, як НВАТ «Масандра», ДП «Морське» і «Алушта». Серед приватних виробників лідером було визнано особисте підсобне господарство Михайла Павлівського, який займається вирощуванням винограду вже 12 років. На дев’яти гектарах у польових умовах і теплицях він вирощує 108 сортів винограду.

На минулому фестивалі особливо велика увага була приділена новим гібридним формам винограду, які надали для загального огляду і дегустації народні оригінатори. Зразки гібридних форм винограду селекції В. Крайнова, Є. Павловського, В. Загорулька, В. Капелюшного, М. Вишневецького викликали в учасників і гостей фестивалю значний інтерес.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 39(717) від 25 вересня 2013 р., стор.10.

Знання та досвід гарантують успіх

С.М.ДЕЙНЕГА (ліворуч) і його син Олександр
С.М.ДЕЙНЕГА (ліворуч) і його син Олександр

Станіслав Михайлович Дейнега — виноградар-любитель, відомий сортовипробувач. Його виноградник розташований в м. Оріхів Запорізької області. Вирощуванням винограду він почав займатися з 1964 року. За цей час випробував понад 500 сортів і гібридних форм. Зараз має у своїй колекції понад 250 сортів і гібридних форм. До свого захоплення долучив і сина Олександра, який почав доглядати за виноградником із 14 років. У 2002 році він захопився селекцією винограду. Його наполегливість і поради батька вже дали перші обнадійливі результати. У 2010-2012 роках були відібрані перспективні гібридні форми винограду раннього і дуже раннього термінів дозрівання, які наразі проходять випробування. Серед них є досить перспективні новинки: Фартовий, Валерія, Мармеладний, Алдей і ряд інших.

Навчившись отримувати високі врожаї винограду, Станіслав Михайлович зайнявся вирощуванням садивного матеріалу високої якості. Він зрадів, коли перші саджанці дали приріст у 20-40 см, але одночасно засмутився і розчарувався, коли побачив, що приріст із недозрілою лозою завдовжки 1,5 м знищив град. Але він не впадав у відчай і не зупинявся на досягнутому, а йшов уперед.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 39(717) від 25 вересня 2013 р., стор.8.

«Виноград без кордонів» збирає друзів

Переможці виставки «Виноград без кордонів» і її організатори (зліва направо): О.М. Майстренко, директор Всеросійського НДІ виноградарства і виноробства імені Я.І. Потапенка (м. Новочеркаськ), К.Ф. Зубков, заступник міністра сільського господарства і продовольства Ростовської області О.Ф. Кольчик, С.М. Абишкін, Є.Г. Павловський
Переможці виставки «Виноград без кордонів» і її організатори (зліва направо): О.М. Майстренко, директор Всеросійського НДІ виноградарства і виноробства імені Я.І. Потапенка (м. Новочеркаськ), К.Ф. Зубков, заступник міністра сільського господарства і продовольства Ростовської області О.Ф. Кольчик, С.М. Абишкін, Є.Г. Павловський

Серпень став уже традиційним місяцем проведення виставок і фестивалів виноградарів. У цьому місяці найцікавіші заходи такого роду проводились у Росії і в Україні. Найпопулярніша і найбільш відвідувана виставка в Росії «Виноград без кордонів» стала цього року четвертою за ліком і зібрала найбільшу кількість учасників і гостей. Виставка була організована Всеросійським НДІ виноградарства і виноробства імені Я.І. Потапенка разом із Міністерством сільського господарства та продовольства Ростовської області, клубом любителів винограду, фермерами Ростовської області.

Виставка відбулася 17 серпня у м. Новочеркаськ. У ній взяли участь учені, народні селекціонери, фермери, виноградарі-любителі з багатьох куточків Росії — традиційно виноградарських районів Краснодарського і Ставропольського країв, Ростовської області, а також із Волгоградської, Саратовської, Воронезької та інших областей. На виставку приїхали гості з України, Бєларусі, Узбекистану. Цього року виставку відвідали не лише ті, хто вирощує виноград, але і винороби, а також представники торгових організацій, які представили на ній великий асортимент найрізноманітнішої продукції. Ця продукція необхідна при вирощуванні винограду й виготовленні вина: всіляких розмірів дубові діжки, скляні бутлі, пляшки і корки, різне устаткування для виробництва вина. Для догляду за виноградником був запропонований багатий вибір засобів захисту і різноманітні інструменти та пристосування: секатори, тапінери тощо.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 38(716) від 18 вересня 2013 р., стор.8-9.

Вирощування винограду — це постійний пошук

Петро БУКРЕЄВ біля куща винограду гібридної форми Лелик селекції Є.Г. Павловського
Петро БУКРЕЄВ біля куща винограду гібридної форми Лелик селекції Є.Г. Павловського

Садівників, овочівників, виноградарів об’єднує одна на всіх спільна любов до землі. Це стосується повною мірою і відомого в Україні виноградаря-любителя Петра Букреєва. Петро народився на півдні Запорізької області в м. Мелітополь. Саме місто і його околиці здавна славляться своїми садами і виноградниками, але ще Мелітополь добре відомий як великий машинобудівний центр, тому що в ньому є завод із виробництва автомобільних моторів. Ось саме цей завод і визначив вибір Петром Букреєвим своєї першої професії. По закінченні армійської служби він вступив до технікуму, де вивчився на техніка-технолога з обслуговування автомобільних двигунів. Захоплення виноградарством прийшло до Петра пізніше. Але воно стало для нього справжньою другою професією. За роки захопленого заняття виноградарством він накопичив великий досвід з агротехніки, досконало оволодів технологією вирощування саджанців у контейнерах і всіма способами щеплення. Секретами своїх успіхів у справі вирощування винограду Петро Букреєв ділиться у своєму інтерв’ю з читачами газети «Земля моя годувальниця».

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 37(715) від 11 вересня 2013 р., стор.8-9,10.

Гибридні форми народної селекції стають сортами

Є.Г. Павловський передає на державне випробування Л.П. Трошину гібридну форму винограду своєї селекції Байконур
Є.Г. Павловський передає на державне випробування Л.П. Трошину гібридну форму винограду своєї селекції Байконур

Останнє десятиліття в розвитку любительського виноградарства відзначене справжнім бумом у селекції нових гібридних форм. Помітно пожвавилась селекційна робота в основних наукових виноградарських центрах. Завдяки міцному фундаменту із виведених нових сортів винограду, які мають комплексну стійкість, створених у другій половині минулого століття у провідних НДІ в галузі виноградарства, можливою і продуктивною стала робота з виведення нових гібридних форм народними оригінаторами. Серед них першим помітних успіхів досяг Є.О. Ключиков (м. Запоріжжя, Україна), котрий для селекції широко використав нові сорти винограду з підвищеною стійкістю. Він тісно співпрацював із Всеросійським інститутом виноградарства та виноробства ім. Я.І. Потапенка, НІВіВ «Магарач» і безпосередньо з автором легендарних сортів Восторг і Талісман І.О. Кострикіним. Ключиков вивів популярні сьогодні гібридні форми винограду Подарунок Запоріжжю, Новий подарунок Запоріжжю, Ювілей «Херсонського дачника» та ін. Гарних результатів у виведенні нових гібридних форм винограду досяг запорізький народний селекціонер В.В. Загорулько, котрий вивів перспективні гібридні форми Софія, Бажена, Руслан, Лівія, кишмиш Велес та ін.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 36(714) від 4 вересня 2013 р., стор.8-9.

Як приготувати виноградний сік

Виноградний сік — цінний і висококалорійний продукт харчування. Він містить більшість компонентів ягоди в незмінному вигляді та при дотриманні технології його приготування може досить довго зберігатися. Сік, на відміну від сушеного винограду, можна приготувати практично з будь-якого сорту. Навіть у несприятливі за кліматичними умовами роки, коли ягоди не дозрівають або мають високу кислотність, можна приготувати сік гарної якості. Для цього додають у щойно відтиснутий сік (сусло) крейду харчову із розрахунку 2-5 г/л (залежно від кислотності соку) з подальшим відстоюванням до освітлення. Затим знімають з осаду, пастеризують і розливають у тару.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 34(712) від 21 серпня 2013 р., стор.10.

Цілюща сила винограду

Про цілющі властивості виноградної ягоди відомо із давніх-давен. За Біблією першою рослиною, висадженою на схилах гори Арарат після потопу, був саме виноград. Ще греки і римляни, які жили до нашої ери, застосовували виноград для відновлення сил та поліпшення обміну речовин. Стародавні люди використовували виноград при лікуванні ангіни, виразок у роті і від кровохаркання. Виноградні ягоди і сік із них уже в ті часи були відомі як прекрасний сечогінний (у ньому до 70-80% води, яка містить розчинні цукри, кислоти, вітаміни і солі), проносний (завдяки умісту глюкози), загальнозміцнювальний та відхаркувальний засіб.

До речі, остання властивість винограду пояснюється наявністю кислот, що містяться в ягодах. Вони злегка подразнюють дихальні шляхи, через що полегшується виділення мокротиння і зм’якшується кашель. Так, сорт Ізабелла рекомендують для лікування катарів дихальних шляхів, а мускат Олександрійський використовується для лікування запалення горла. Сушений виноград, тобто родзинки, служить смачною «пігулкою» при захворюваннях легень, печінки і нирок.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 33(711) від 14 серпня 2013 р., стор.13.

Чи можна виготовити домашнє вино зі столових сортів?

Це питання неодноразово ставилось на сторінках періодичних видань, присвячених виноградній тематиці, однак конкретної та вичерпної відповіді на нього так і не прозвучало. Вірніше, відповідь була, і в переважній більшості випадків позитивною, а ось думки про якість вина, одержаного зі столових сортів винограду, були різноманітними і часто діаметрально протилежними.

У чім же полягає основна відмінність столових і технічних сортів винограду?

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 33(711) від 14 серпня 2013 р., стор.10.

До вирощування винограду — творчий підхід

Дочка Анатолія ОГІЯ Тетяна із гроном винограду гібридної форми 217-40-3-1
Дочка Анатолія ОГІЯ Тетяна із гроном винограду гібридної форми 217-40-3-1

Мій виноградник розміщений на межі Полтавської і Дніпропетровської областей, можна сказати, в чистому полі. Щорічні осінні та весняні заморозки в нашій місцевості — звична справа. Багато років тому я почав вирощувати виноград, не маючи жодного досвіду, і взяти його було нізвідки. В літературі з виноградарства надавались переважно рекомендації з вирощування цієї культури на півдні України. Перші травневі заморозки від -3 до -6°С були для мене просто шоковими. Вирощування винограду в районі з такими природними умовами здавалось мені неможливим. У деяких моїх знайомих просто опускались руки, і вони відмовлялися від виноградарства. Але мене до винограду тягло з дитинства, захоплювала різноманітність форм і смаку ягід, краса і велич виноградного грона. Мені було щиро шкода загиблих після заморозків саджанців. Я вирішив знайти спосіб захистити свій виноградник від заморозків. Спочатку я обгородив виноградник (100 кущів) парканом із листів шиферу, залишився відкритим лише південний бік ділянки. Це дозволяло захистити виноградник від холодних нічних вітрів. Температура ґрунту стала знижуватися набагато повільніше. (Тепла земля вночі, під час заморозку, віддає своє тепло і зігріває повітря). Потім я розробив розбірну конструкцію виноградної шпалери. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 32(710) від 7 серпня 2013 р., стор.8-9,10.

Що росте на наших виноградниках

Останнім часом відбувається поступове відродження сільського господарства у цілому і присадибного зокрема. Серед ягідних культур, які стали особливо популярними, перше місце належить винограду. Не так швидко, як хотілося б, нарощується промислове виробництво винограду. Але стали дуже помітними позитивні зрушення у збільшенні кількості людей, які займаються вирощуванням винограду на присадибних і дачних ділянках. Поки що випереджальними темпами розвивається любительське виноградарство. При цьому слід зазначити, що частина виноградарів-любителів збільшує свої виноградники до рівня високотоварних, переходить у розряд фермерів і починає займатися промисловим виноградарством. Останнє набуло поширення в тих районах, де можливе вирощування технічних і столових сортів у неукривній культурі. В Україні промислові виноградники розташовуються в АР Крим, причорноморських районах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, у Закарпатті, в Росії — на Північному Кавказі (переважно в Краснодарському та Ставропольському краях, Дагестані), на Дону (Ростовська область) і Нижньому Поволжі (Астраханська область). В усіх перерахованих регіонах переважає вирощування технічних сортів винограду, врожай яких в основному використовується для виробництва вина. Столові сорти вирощуються в менших масштабах. Проте слід сказати, що останнім часом відзначається збільшення площ, які відводяться під закладання столових сортів та виробництво самого винограду. Зважаючи на серйозні проблеми в розвитку промислового виноградарства, як у Росії, так і в Україні, на жаль, особливих змін у сортименті цих виноградників за минулі роки не спостерігається. У вирощуванні технічних сортів переважають класичні винні, а саме: Рислінг, Ркацителі, Каберне, Піно тощо. Аналогічна ситуація склалася і з вирощуванням столових — в асортименті виноградників переважають сорти, закладені в попередніх десятиліттях: Молдова, Італія, Восторг, Кодрянка, Кардинал, Аркадія, Мускат янтарний, Ранній Магарача та інші, переважно добре випробувані та районовані.

Географія любительського виноградарства набагато ширше промислового. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 31(709) від 31 липня 2013 р., стор.8-9,10.

Моя мрія — вивести зимостійкий виноград

Анатолій Бачинський
Анатолій Бачинський

Анатолій Леонідович Бачинський захопився виноградарством порівняно недавно, але вже добре відомий серед прихильників сонячної ягоди. Він активний учасник різноманітних фестивалів і форумів виноградарів, пише цікаві статті з агротехніки вирощування цієї культури, а також про нові гібридні форми винограду. В інтерв’ю для газети «Земля моя годувальниця» він розповідає про свій досвід селекції нових гібридних форм винограду і оцінює роботу в цьому напрямку своїх захоплених колег.

— Коли і за яких обставин Ви почали займатися виноградарством?

— За освітою я інженер-електронник. Це моя основна професія. Але довгі роки мене тягло до садівництва. Виноградарством займаюсь усього 12 років. За цей час вивчив спеціальну літературу, придбав невеликий досвід, випробував близько ста сортів і гібридних форм як інститутської, так і любительської селекції. Раніше, коли ще не був знайомий із сонячною чудо-ягодою, захоплювався вирощуванням малини, троянд, плодових дерев. Займався проведенням щеплень на яблунях і грушах. На одному дереві груші в мене й досі ростуть і плодоносять сім сортів.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 24(702) від 12 червня 2013 р., стор.9,10.

Особливості плодоношення різних сортів винограду в Придніпров’ї

Минулий рік приніс чимало сюрпризів для виноградарів Придніпров’я. Зима видалася безсніжною, вітряною, із міцними морозами, тому багато кущів винограду значно підмерзло, а деякі загинули. Весна настала рано, але початок літа був майже без дощів, проте із суховіями. А дозрівання врожаю на винограднику проходило під акомпанемент заливних дощів. У таких умовах по-різному повелися сорти та гібридні форми винограду моєї колекції. Своїми спостереженнями за їх розвитком упродовж минулого року я і хочу поділитися.

Надранній червоний мускат.

Безсумнівний лідер із дозрівання на моєму винограднику. Перші забарвлені ягоди я помітив 28 червня. А вже 4 липня не стримався, вибрав найбільш забарвлене гроно, хотів зрізати все, але внизу ягідки були ще зеленуваті, тому відщипнув доспілий фрагмент із верхньої частини. Ціле ж гроно зрізав 8 липня, у ньому вже і мускат був відчутніший, і солодощів більше в ягодах. 15 липня, проходячи виноградником, переконався, що більше сюди можна не навідуватися, на ньому вже грон не було. Пізніше внизу за листям відшукав невелике гроно, уже перезріле, але дуже солодке і з відмінним мускатом. Біля землі при крапельному поливі грона не гнили. Ні оїдіуму, ні інших хвороб узагалі не було. Сорт добре зберігається, не перетворюється на ізюм, у всякому разі впродовж місяця ягода зі світло-рожевого набула темно-червоного забарвлення, і більше жодних змін не відбувалося.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 19(697) від 8 травня 2013 р., стор.14.

Такі різні проблеми минулого сезону

Відмітною ознакою минулого сезону були контрастні зміни погодних умов на самому початку вегетації виноградних рослин. Так, після зимових холодів (без весняних відлиг), уже, починаючи із квітня, встановилася літня погода з температурою повітря 20...25°С. Усі рослини дружно прокинулися і почали свій розвиток. Для виноградарів це послужило сигналом того, що можливе пошкодження молодих пагонів у разі весняних заморозків. Та побоювання не справдилися, травень був стало теплим, а температура повітря трималася в межах 20...30°С. Вегетація виноградних рослин проходила з випередженням звичних термінів щонайменше на два тижні. Такої ранньої і сталої теплої погоди на сході України давно не було. Щодо інших особливостей погоди минулого сезону, то літо, як і в попередні 3-4 роки, було спекотним, дощів практично не було, за винятком двох невеликих. Осінь видалася сухою, нічні заморозки у межах -3...6°С настали у другій половині листопада.

За таких погодних умов дозрівання ягід багатьох сортів і гібридних форм проходило з випередженням у термінах на 12-15 днів. Безумовно, це позитивний фактор, але любителям, які реалізують саджанці винограду, не слід цим оперувати при визначенні їх термінів дозрівання і не вводити покупців в оману.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 19(697) від 8 травня 2013 р., стор.13.

Справжня насолода для душі

Іванко Чумак із гроном сорту Шоколадний
Іванко Чумак із гроном сорту Шоколадний

Вирощуванням винограду я захопився ще в далекому 1980 році. Посадив тоді зимостійкі сорти Лідію, Ізабеллу. Ще у мене ріс кущ винограду, здається, якогось прямого плідника, урожай котрого дозрівав у середині вересня і міг висіти до самих морозів. Збирали його кожного року не менше ніж по півтонни, з ягід варили варення, робили соки і вино. Весь урожай майже ніколи не збирали, і взимку птахи на цьому виноградному кущі влаштовували справжній бенкет. Вирощував я зимостійкий виноград, а хотів посадити такий, як у Криму чи в Італії. Але наші місцеві садівники відмовляли: мовляв, не ростиме такий виноград, вимерзне. Подивитись гарний укривний виноград у нас, на Волині, не було в кого. Тому укривні на зиму сорти винограду я почав вирощувати тільки з 2006 року, коли передплатив газету «Земля моя годувальниця» .

В опублікованих у ній статтях було дуже зрозуміло описано, як вирощувати виноград. Завдяки публікаціям її авторів я осягнув основні способи вирощування і за минулі роки посадив більше 50 різних сортів і гібридних форм винограду. Читаючи статті, дізнався, що кожний сорт по-різному проявляє себе у різних регіонах. Як поводять себе у нашій місцевості вибрані сорти і гібридні форми винограду, я не знав, тому їх вирощування для мене одночасно перетворилося у випробувальний процес. На моєму винограднику вже плодоносить більша половина посаджених мною сортів, і родина наша забезпечена тепер свіжими ягодами впродовж трьох місяців, починаючи з кінця липня і по жовтень. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 17(695) від 24 квітня 2013 р., стор.8, 10.

Захоплення почалося з виноградного лікнепу

Валерій Гранковський біля одного з кущів винограду на своїй ділянці
Валерій Гранковський біля одного з кущів винограду на своїй ділянці

Валерій Броніславович Гранковський — відомий в Україні виноградар, представник славної виноградарської родини Гранковських. Його батько — великий майстер виноградної лози і пропагандист її вирощування. Про себе та свій досвід вирощування винограду В.Б. Гранковський розповів в інтерв’ю для газети «Земля моя годувальниця»:

— Валерію Броніславовичу, розкажіть, будь ласка, трохи про себе.

— За професією я інженер-механік. Багато років після навчання в політехнічному інституті працював у місті Артемівськ на заводі «Цветмет» . Моя трудова діяльність в основному пов’язана з технікою.

— Коли і за яких обставин Ви почали займатися виноградарством? Чим привабила Вас ця культура?

— Виноград супроводжує мене по життю з дитинства. У 1960 році, коли я народився, мій батько, Броніслав Гранковський, одержав від заводу, на котрому працював, дачну ділянку. На ній і був закладений наш перший сімейний виноградник. Мій батько своєрідно проводив перший для нас із сестрою виноградний лікнеп. Він приносив з нашого винограднику грона винограду і давав нам його куштувати лише після того, як ми вгадували сорт. Тож із самого дитинства я вже навчився розбиратись у різних сортах.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 14(692) від 3 квітня 2013 р., стор.8-9.

Найбільше хобі

Олег Михайлович Писанка біля куща винограду гібридної форми Писанка.
Олег Михайлович Писанка біля куща винограду гібридної форми Писанка.

Цього року відзначив свій ювілей один із найдосвідченіших виноградарів України Олег Михайлович Писанка, якому в січні виповнилося сімдесят п’ять років. Більше тридцяти з них він присвятив головному захопленню свого життя — вирощуванню винограду. Олег Михайлович на своєму винограднику випробував багато сортів та гібридних форм, накопичив величезний практичний досвід із догляду за цією культурою, освоїв багато різних агроприйомів вирощування винограду. Про себе і своє захоплення розповідає він в інтерв’ю, яке дав для газети «Земля моя годувальниця».

— Олеже Михайловичу, розкажіть дещо про себе.

— Народився я в 1938 році у селищі Апостолове Дніпропетровської області. У 1947 році наша родина переїхала на постійне місце проживання у м. Нікополь. Тут я закінчив середню школу. Потім були роки навчання у Дніпропетровському гірничому технікумі, служба в армії. Після завершення навчання у Київському політехнічному інституті я поїхав за покликом серця працювати у заполярний Норильськ. Працював там механіком дільниці на руднику.

— Коли і за яких обставин Ви почали займатися виноградарством?

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 11(689) від 13 березня 2013 р., стор.8-9,10.

Усі барви літа — у виноградному вінку

Дочка автора публікації Олена Мазур із гроном винограду сорту Аркадія
Дочка автора публікації Олена Мазур із гроном винограду сорту Аркадія

Доброго дня, шановна редакціє газети «Земля моя годувальниця» ! Дякую за надану всім читачам можливість ділитися на сторінках газети своїми досягненнями і знаннями. Ось і я хочу розповісти про свої успіхи у справі вирощування винограду. На родинній раді ми вирішили взяти участь у конкурсі «Виноградник: мої досягнення» .

Виноградні кущі — це справжня окраса для будь-якої садиби. Своєю красою манять прекрасні зрілі грона і зелений поліг різьбленого листя. Але, щоб виростити таку красу, треба багато працювати на винограднику, не покладаючи рук. Найбільше часу у догляді за виноградником приділяємо ми з дружиною Раїсою, але нам подають допомогу так само діти та внуки. Перша помічниця у нас — дочка Оленка. Після закінчення Харківської юридичної академії вона працює в апараті міської адміністрації Кременчука. Але якщо видається вільна хвилина, Оленка квапиться на сімейний виноградник допомогти нам підв’язувати пагони, робити обламування пасинків, збирати врожай.

Усі члени моєї родини люблять працювати на землі й доглядати за рослинами. Найулюбленіші з них — садова суниця (по-народному полуниця) і виноград, якими зайнята майже вся присадибна ділянка. Полуниці ростуть на окремих грядках і в міжряддях винограднику. Переконався, що посаджені між рядами винограду полуниці добре вдаються, виноградні лози відіграють роль куліс, у такому разі полуничні ягоди менше одержують сонячних опіків, а волога на грядці тримається триваліший час. Та значну увагу мені доводиться приділяти винограду, який для мене — найбільше захоплення. Я вже зібрав колекцію з більш ніж вісімдесятьох сортів та гібридних форм. Перші грона спілого винограду ми починаємо збирати наприкінці липня, а врожай пізніх сортів можна зберігати до Нового року. Виноградник потребує багато уваги. Щоб одержати гарний урожай, потрібно вчасно виконувати всі агротехнічні прийоми з догляду за рослинами: правильно виконати підв’язування виноградних ліз, нормувати кущі, видаливши зайві пагони і грона, завчасно обробити рослини для захисту від грибкових захворювань і шкідників.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 9(687) від 27 лютого 2013 р., стор.1,10.

Як я полюбив виноград

В. Міненко демонструє грона сортів Красотка і Зірниця
В. Міненко демонструє грона сортів Красотка і Зірниця

Моє захоплення вирощуванням винограду почалося із 2004 року. Пам’ятаю, мені завжди дуже подобався виноград, який росте на арках. Я вирішив виростити такий і в себе. Восени 2003 року зварив конструкцію арки біля гаража. Вона була 3 м завдовжки, 3,5 м завширшки і 2,5 м заввишки. У травні 2004 року на базарі у Змієві придбав три зелених саджанці винограду сорту Руський конкорд. У заздалегідь підготовлені ями, заправлені перегноєм і розміщені на відстані 50-60 см одна від одної, посадив придбані саджанці. З іншого боку арки посадив ще два кущі винограду технічного сорту, що ріс у дворі моєї тещі (як потім з’ясувалося, це був сорт Пленитель). Через 2-3 місяці після висадження саджанців моїй радості не було меж. У перший же рік приріст лози саджанців повністю вкрив мою арку пагонами, що зростають. Чесно кажучи, про особливості агротехніки вирощування винограду я взагалі нічого тоді не знав. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 8(686) від 20 лютого 2013 р., стор.8-9.

Прості правила одержання гарних урожаїв

Анатолій Голдинов біля куща винограду сорту Алтай
Анатолій Голдинов біля куща винограду сорту Алтай

Моя батьківщина — далеке таджицьке місто Душанбе, де я народився. Образно кажучи, я народився і виріс під виноградним кущем. Наша родина жила в маленькому будиночку на околиці міста. Біля будиночка була альтанка, вся заплетена виноградною лозою. Оскільки мій батько був інвалідом війни і сам не міг обрізувати виноградні лози, то всі операції з обрізування виконував я. Вилазив зверху на альтанку, а батько знизу мені підказував, що і як слід різати. Жодної літератури щодо догляду за виноградом у нас не було, тому я сам учився методом спроб і помилок. Росли у нас на присадибній ділянці місцеві сорти винограду Джаус, Тайфі рожевий, Хусайне білий («дамські пальчики» ) і деякі інші. Прожили ми у своєму затишному будиночку двадцять п’ять років, але потім його знесли і нам дали квартиру.

Але потяг до землі у мене був завжди, тому в міській квартирі в мене з’явилось нове захоплення — розведення кактусів. Тож незабаром я вже мав найбільшу колекцію кактусів у місті. У 1991 році в Таджикистані почалася громадянська війна. Аби врятувати родину, довелося піти контрактником в армію — контингент миротворчих сил. Після завершення служби вирішив переїхати на постійне місце мешкання до України.

У 2008 році в мене з’явилась можливість повернутись до захоплення своєї юності — винограду. Зразу ж поставив перед собою мету — зібрати і випробувати кращі сорти та гібридні форми винограду, рекомендовані для вирощування в центральній частині України.

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 5(683) від 30 січня 2013 р., стор.8-9.

І в кожній ягоді — сонце

О.Г. Боровик із гронами сонячної ягоди, вирощеної на своєму винограднику
О.Г. Боровик із гронами сонячної ягоди, вирощеної на своєму винограднику

Олена Григорівна Боровик — великий ентузіаст вирощування винограду. Це головне захоплення в її житті. Улюбленою справою вона займається із самого дитинства, вона — виноградар у четвертому поколінні. Любов і повагу до цієї культури успадкувала від своїх батька і дідуся. Так сталось, що їй довелося тричі закладати свій виноградник на новому місці. Перший вона заклала ще в юності разом із батьком на Харківщині. Зараз Олена Григорівна — практикуючий виноградар-колекціонер, займається випробуванням багатьох нових сортів.

О.Г. Боровик зробила великий внесок у становлення клубного руху садівників і виноградарів. Вона — заступник голови Луганського обласного клубу виноградарів-любителів «Лоза Донбасу» , один із найбільш пристрасних пропагандистів вирощування сонячної ягоди. За її безпосередньої участі відбувалося становлення роботи клубу. Був створений цілий комплекс організаційних методів його роботи, котрі дозволили клубу вийти в лідери в Україні. Це було відзначено у доповіді на ІV Міжнародній виставці «Золоте гроно винограду-2012», котра проходила 30 серпня 2012 року в Сімферополі. На цій виставці Олена Григорівна була нагороджена золотою медаллю і дипломом за представлене гроно гібридної форми винограду Ювілей Новочеркаська селекції В.М. Крайнова. Вона із задоволенням ділиться своїм досвідом вирощування сонячної ягоди з читачами «ЗМГ».

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 5(683) від 30 січня 2013 р., стор.1,10.

В якому посуді зберігати вино

У мене минулого року видався дуже гарний урожай винограду. Я виготовив багато вина. Воно вже відстоялося, я його й освітлив. Хочу частину вина зберегти до наступного врожаю. Порадьте, в якому посуді краще його зберігати?

В’ячеслав МІНЧЕНКО.

м. Кременчук».

Спочатку потрібно розібратися, в якому посуді не можна зберігати вино. Для його зберігання не придатні ємності, виготовлені із заліза, оцинкованої сталі, алюмінію, міді. У них вино може зіпсуватися чи в ньому можуть утворитися небезпечні хімічні сполуки внаслідок окислення металів під впливом компонентів вина. Металевий посуд для зберігання вина може бути використаний, якщо він виготовлений зі спеціальної нержавіючої сталі для застосування в харчовій промисловості.

Найнадійнішим є спосіб зберігання вина у скляному посуді: пляшках чи великих бутлях. Досвід зберігання вина в такому посуді навіть упродовж тривалого часу свідчить про те, що продукт, який перебуває багато років у такому посуді, зберігає свої високі смакові якості, а в деяких видах вина вони навіть покращуються. Скляний посуд зручний ще й тим, що його легко мити. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 4(682) від 23 січня 2013 р., стор.8-9.

Особливості сезону — 2012

Уже 30 липня почав зрізувати спілі грона Аркадії. На віддаленій ділянці за ягоди серйозно взялися горобці, тож довелося придбати рулон агроволокна і прикрити ним дозрілі грона. Накрити усі не зміг (не вистачило агроволокна), закривали найцінніше, що було на цій ділянці, — Аркадію і Кодрянку. Але горобці — дуже кмітливі птахи. Трохи поспостерігавши за нововведенням і не знайшовши для себе реальної загрози, вони пішли знищувати те, що залишилось не закритим. Тому і поквапився я зрізати грона на Аркадії, щоб перекинути агрозахист на інші сорти, що дозрівали.

Вибірково почав зрізування грон на Кодрянці. Я врахував минулорічні недоробки й освітлив її ягоди, прибравши частину листя навколо грон ще у фазі «гороху» , щоб вони освітлювались з усіх боків. Не повністю забарвлених ягід у гронах не було. В минулому році на Кодрянці я не побачив горошіння.

Настала черга дозрівання ягід і на сорті Софія. Дуже великими і красивими були ягоди в гронах — одна в одну. Пішло на користь проріджування зразу після цвітіння. Але не обійшлося, як кажуть, без ложки дьогтю. Там, де грона торкалися землі, гниль дала про себе знати. Тішить те, що попсувалися лише ягоди, котрі лежали на землі, а далі гниль не пішла.

На 12 серпня підійшла черга повністю зрізувати виноград. Спочатку зробив це на Аркадії, Лорі, а потім почав знімати грона на Надії АЗДС. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 3(681) від 16 січня 2013 р., стор.10.

Виноградарство — цікаве і доходне захоплення

Ірина Іванівна Фурса — відомий на Кубані й у всій Росії виноградар

Ірина Іванівна Фурса — відомий на Кубані й у всій Росії виноградар. Її знають і в Україні. Ірина Іванівна по праву може пишатися своїми досягненнями у вирощуванні сонячної ягоди. Минулий рік для Ірини Іванівни став особливо значущим. За розвиток виноградарства і досягнуті в цій справі успіхи вона одержала першу премію в розмірі 100 000 рублів, золоту медаль і диплом адміністрації Краснодарського краю РФ. Досягнуто Іриною Іванівною успіхів і на Міжнародному фестивалі «Ялта. Сонячне гроно-2011», що проходив у Криму. На цьому фестивалі І.І. Фурса в номінації «Кращий зразок столового винограду» посіла друге місце за представлену гібридну форму Віктор, а в номінації «Кращий зразок безнасінного винограду» — друге місце за кишмиш Коктейль. Ірина Іванівна Фурса в інтерв’ю для читачів газети «Земля моя годувальниця» поділилася своїм досвідом вирощування винограду.

— Розкажіть, будь ласка, трохи про себе. Як для Вас вирощування винограду стало одним із основних занять, яке приносить моральне і матеріальне задоволення?

— Ще маленькою дівчинкою я любила гуляти виноградником діда, спостерігати, як той спілкується із кущами. Вабила різнобарвна солодка ягода, однак зайнятися виноградарством серйозно тоді, звичайно, не вийшло: спочатку була маленькою, подорослішавши, почала працювати в системі крайової споживспілки і досягла значних успіхів у цій справі. Коли система дала збій, я не зневірилась і першою у краї організувала сількоопзаготпромторг, згодом вивівши переясловське підприємство на всесоюзний рівень. Напевно, цьому б і присвятила всю свою подальшу трудову діяльність, якби лихі дев’яності не перекреслили всі плани. Я залишилася практично без нічого. Треба було думати, як жити далі, як вивчити дітей. Обсяги виробництва у країні, а отже, і в нашому районі, скорочувалися, надії на чужого дядька не було, тому на родинній нараді вирішили організувати своє господарство, і не просте господарство, а таке, яке здатне дати найбільший доход. Ось тут і пригадалися дідові виноградники, дитяча любов до цієї ягоди. Я вирішила втілити в реальність дитячу мрію, а чоловік Валерій мене в цьому підтримав. ...

читати статтю повністю »

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 3(681) від 16 січня 2013 р., стор.8-9,10.

Моя перша помічниця

Онучка Василя Ульяновича Софія на винограднику
Онучка Василя Ульяновича Софія на винограднику

З кожним роком усе популярнішими стають зустрічі виноградарів-любителів і виробничників у моєму фермерському господарстві «Надія», яке знаходиться в селищі Мускатний неподалік від Ростова-на-Дону. У серпні 2012 року відбулась чергова, уже п’ята за рахунком, зустріч (починаючи із 2008 року). На мою думку, вона була найбільш представницькою: на неї приїхало до сотні гостей із багатьох регіонів Росії й України. Переконаний, що особисте спілкування виноградарів має дуже велике значення для обміну досвідом і знаннями. А в умовах, коли розвиток виноградарства, особливо любительського, відбувається стрімкими темпами, такі зустрічі стають особливо важливими.

Приємні клопоти щодо зустрічі гостей для всієї моєї родини — дружини, зятя, доньки — стають значним випробуванням у плані організації. Адже до початку зустрічі необхідно завчасно приготувати демонстраційний стіл. А для цього треба нарізати сотні грон різних сортів та гібридних форм винограду, а це значить, що моїм великим виноградником потрібно пройти не один кілометр із відрами і ящиками для збирання зразків. Усі їх необхідно розкласти на спеціальні тарілочки для демонстрації, написати назви кожного представленого зразка. А це потребує дуже багато часу і зусиль. Затим усе представлене і наше господарство треба показати гостям. Після перегляду зразків і їх дегустації ми своїх гостей пригощаємо смачним обідом і домашнім виноградним вином. Тож така зустріч супроводжується низкою турбот. І першою помічницею в організації цих зустрічей є моя старша онучка Софія, студентка коледжу, майбутній економіст-бухгалтер. Вона зустрічала гостей, пропонувала їм фільми про наш виноградник, показувала демонстраційні зразки. Та не тільки на святах Софія мені помічниця. На винограднику вона також любить працювати, підв’язує пагони, допомагає збирати врожай. А оскільки в мене росте надійна роботяща зміна, значить, у нашого господарства — гарне майбутнє. І ще не раз ми прийматимемо в себе гостей. До нових зустрічей!

Василь КАПЕЛЮШНИЙ.

Вул. Дальня, буд. 4, сел. Мускатний
Аксайського р-ну Ростовської обл. РФ, 346735.
Тел. 8-928-613-28-62.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 1(679) від 2 січня 2013 р., стор.8-9.

« Попередні статті